Садиба Толстих

Так званий Старий палац відноситься до числа найяскравіших садибних маєтків Одеси періоду класицизму. Будова займає прямокутну ділянку між Літнім садом і господарським двором садиби, одним вузьким торцем в п’ять віконних вісей виходячи на червону лінію Сабанєєва моста, а іншим примикаючи до брандмауера будівлі середньої школи № 43 на Гоголя, 17.

Тип будівлі:

• палац
• маєток міського типу

Стиль:

• класицизм і еклектика, фасади
• еклектика, бароко і рококо, інтер’єри

Архітектори:

• Г. І. Торічеллі, будівництво палацу для М. А. Хорвата
• Л. Ц. Оттон, І. О. Даллаква, реконструкція палацу з переобладнанням інтер’єрів, пристроєм ґанку і огорожі
• невідомий архітектор, часткова реконструкція фасаду та інтер’єрів
• Г. К. Шеврембрандт (?), часткова реконструкція будівлі та переробка інтер’єрів при будівництві картинної галереї М. М. Толстого

Дата будівництва:

• 1830—1832, будівництво палацу для М. А. Хорвата
• 1880-ті, часткова реконструкція фасаду та інтер’єрів
• 1896—1897, часткова реконструкція будівлі та переробка інтер’єрів при будівництві картинної галереї М. М. Толстого
• 1930-ті, реставрація для Будинку вчених

Статус:

• пам’ятка архітектури та містобудування національного значення

Основні фасади, паралельні довгим бокам ділянки і орієнтовані у бік Літнього саду (головний фасад) і господарського двору (тильний фасад) дуже тектоничні і композиційно складні, що для академічного класицизму не властиво.

Загальний вигляд садиби. На передньому плані — будівля Старого палацу.

Загальний вигляд садиби. На передньому плані — будівля Старого палацу.

Зовнішні кути (на стику чолового і основних фасадів) зрізані, що за задумом архітекторів повинно було згладити зайву суворість фасадів при погляді на палац з вулиці. Композиція чолового фасаду спочатку була суворо симетрична, однак при будівництві картинної галереї і обумовленої цим реконструкцією старого палацу, цей ефект був загублений.

Чоловий фасад

Загальний вигляд

Креслення

Центральна вісь виділяється неглибоким суворим ризалітом. Вікна першого поверху обрамлені суворими лиштвами без декоративних елементів, на рівні підвіконь протягнута нерозривна тяга. По вісі примикає до ризалиту з лівого боку влаштований вхід в будинок з вулиці, який відзначений виразним чавунним козирком на двох витончених стовпах.

Козирок і двері головного входу, креслення

На рівні міжповерхового перекриття протягнута сувора меандрова тяга, що нерозривно оперізує всі фасади будинку.

Меандрова тяга

Вікна другого поверху виділені лиштвами з прямими сандриками, які на чільному фасаді виконані нерозривними, композиційно об’єднуючи вікна з боків від ризаліту (з лівого боку простінок між вікнами збільшено внаслідок будівництва картинної галереї, через що кожне вікно вінчає самостійний сандрик).

Сандрик над вікном другого поверху в лівій частині фасаду, що примикає до картинної галереї

Головний фасад (з боку Літнього саду) композиційно найбільш яскравий. Його композиція суворо симетрична, а загальний вигляд гідно продовжує традиції російської палацово-садибної архітектури початку XIX ст.

Головний фасад

Загальний вигляд палацу і фонтану в Літньому саду

Загальний вигляд

Креслення

Архітектурним акцентом тут служить ефектна напівротонда в центрі фасадної площини, прикрашена шістьма тричетвертними колонами коринфського ордера з терасою, на яку з Літнього саду з двох боків ведуть кам’яні напівкруглі сходи з оперізувальним балконом на другому поверсі, настил якого спирається на пишно декоровані кам’яні кронштейни. Прямокутні (на першому поверсі) і напівциркульні (на другому) отвори напівротонди чергуються з однаковими на обох поверхах півциркульними нішами, що збагачують об’ємно-просторову композицію центральної частини фасаду.

Вигляд з боку паркану між ділянками по Сабанєєву мосту, 4 і Гоголя, 17

Тераса, креслення

Балясина, креслення

Меандрова тяга

Сама напівротонда відповідає по ширині трьом віконним вісям (умовно), фасадні площини з боків від неї мають по чотири вісі. Всі фасади завершені розвиненим суворим карнизом і кам’яним парапетом. З боків від напівротонди, завширшки двох вісей, розташовані високі кам’яні балюстради. Сама напівротонда увінчана аттиком, який слугує зовнішньою стіною розташованого в ній просторого горищного приміщення.

Аттик напівротонди

У бік господарського двору будівля виходить трьома масивними ризалітами, розподіленими по фасадній площині згідно з принципами суворої симетрії.

Фасад з боку господарського двору

Загальний вигляд

Крайні з них мають зрізані кути (правобічний не зберіг автентичний вигляд і вписаний в обсяг картинної галереї), центральний увінчаний рустованим аттиком з напівкруглим віконним прорізом горищного приміщення і має двоступінчастий винос.

Аттик з вікном у центральному ризаліті

Двері входу з двору

Елементи поручнів пожежної драбини

Кільце конов’язі

Принципи декорування тильного фасаду повністю аналогічні чоловому і головному. До лівобічного крайнього ризалиту примикає невеликий двоповерховий господарський флігель, своїм призматичним об’ємом відгороджував двір від сусідньої ділянки по Гоголя, 17.

Використана література та архіви

• «З історії архітектурних пам’яток Одеси». Терещенко Г. В.
• «Зодчі України кінця ХVIII — початку ХХ століть.
  Біографічний довідник». В. І. Тимофеєнко
• «Зодчі Одеси». В. Пилявський
• Архітектура Одеси. Стиль і час» В. Пилявський
• «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пилявський
• Офіційний сайт
• Одеський Будинок вчених

Автори

• Олександр Левицький, художній керівник, фотограф і колорист
• Дмитро Шаматажи, фотограф і укладач