Садиба Толстих

Внутрішнє оздоблення палацу еклектичне і відображає смаки господарів кінця XIX — початку XX ст. Його за правом можна розглядати як своєрідну художньо-архітектурну реліквію, як данину поваги і пам’яті зодчим і живописцям, скульпторам і декораторам, різьбярам по дереву і металістам, ливарникам і майстрам художнього скла.

Головний вхід зберіг оригінальні еклектичні двері зразка 1880-х рр. і масивний дерев’яний тамбур з боку невеликого прямокутного в плані вестибюля. Прорізи стулок і фрамуга внутрішніх дверей тамбура зберегли старовинне скло з витравленими на ньому ініціалами Олени Толстої, які зустрічаються і в інших елементах інтер’єру будинку.

Тамбур головного входу

Один з вензелів Олени Толстої (рос. «Елены Толстой»), витравлені на склі дверей тамбура

Планування будинку в цілому змішане, однак переважають принципи анфіладного. Прямокутний у плані обсяг периметральних парадних сходів повідомляється на першому поверсі з вестибюлем і невеликим аванзалом, звідки в свою чергу можна потрапити у господарський двір, Горіхову вітальню і другорядні приміщення на стику самого будинку і примикаючого до нього службового крила. Парадні зали першого поверху, в свою чергу, розташовані окремо анфіладою. Найбільш важливою тут є Горіхова вітальня, що має овальну форму і частково вписана в обсяг напівротонди з боку Літнього саду, звідси ж можна потрапити безпосередньо на її терасу.

Сувора і елегантна обробка стін холу, сходової клітки і аванзалу витримана в єдиному ключі і вирішена в загальній колірній схемі. Стіни оздоблені венеціанською шпаклівкою контрастних тонів, їх основні площини займають великі фільонки-рамки. Прорізи між сходовою кліткою і суміжними з нею вестибюлем і аванзалом вирішені у вигляді масивних порталів з пілястрами коринфського ордера, тонко декорованими ліпними консолями, що підтримують перекриваючі балки і трактованими у якості замкових каменів пишними картушами з гербами роду Толстих. Стелі майже позбавлені ліпного декору і кесоновані, є велика ймовірність того, що спочатку їх покривали орнаментальні розписи.

Вестибюль

Елемент на перетині кесонів

Прорізи між приміщеннями вхідної групи

Загальний вигляд порталу між сходовою кліткою і аванзалом з боку першої

Загальний вигляд картуша з гербом Толстих

Сходова клітка

Загальний вигляд з боку аванзалу, фото кінця XIX століття

Вигляд з боку аванзалу сходової клітки і вестибюля

На другому поверсі сходова клітка оформлена менш аскетично, хоча суворість її архітектурного оздоблення зберігається. Стінні площини прорізані вертикалями коринфських пілястр, стеля над сходами кесонована. На рівні міжповерхового перекриття протягнуті пишний орнаментальний фриз і кінцева тяга з меандром. На майданчиках між прольотами широких мармурових сходів по кутах розташовані стилізовані мармурові амфори на постаментах, на рівні майданчика між вхідним і основним прольотами у стінну площину вписані два великих дзеркала.

Сходова клітка, загальний вигляд з майданчика другого поверху

Сходова клітка, загальний вигляд з першого поверху

Сходова клітка, загальний вигляд стелі

Унікальні секційні сходові огорожі, що в масштабах Одеси не мають аналогів, виготовлені за спеціальним замовленням у Відні, про що свідчить збережена в нижній частині пишної стійки вхідного прольоту клеймо «K. K. Hof Schlosser A. Milde Wien 1881.20/4».

Поручні

Креслення вхідної секції

Підстава стійки вхідної секції з клеймом виробника і датою

Прорізи стулок і фрамуга двері, що веде з аванзалу в господарський двір зберегли оригінальне скло з вензелями «Е. Т.», аналогічні за стилем і технікою виготовлення з тамбуром вестибюля.

Аванзал (вестибюль входу з двору)

Загальний вигляд з боку входу з двору

Одна з дверей

Фрагмент стелі

Травлення на дверних полотнах

Використана література та архіви

• «З історії архітектурних пам’яток Одеси». Терещенко Г. В.
• «Зодчі України кінця ХVIII — початку ХХ століть.
  Біографічний довідник». В. І. Тимофеєнко
• «Зодчі Одеси». В. Пилявський
• «Архітектура Одеси. Стиль і час» В. Пилявський
• «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пилявський
• Офіційний сайт
• Одеський Будинок вчених

Автори

• Олександр Левицький, художній керівник, фотограф і колорист
• Дмитро Шаматажи, фотограф і упорядник