До зведення у 2000-ні роки величезного житлового будинку «Патрицій» на розі вулиць Базарної та Маразліївської, невеликий будинок співробітників міського проектного інституту, за адресою Маразліївська, 6, залишався наймолодшим будинком вулиці. Якщо аналізувати так званий «сталінський ампір» в цілому, цю будівлю складно назвати видатною, однак вона була досить органічно вписана у забудову Маразліївської і не викликає явного дисонансу з сусідніми будинками.

Тип будівлі: багатоквартирний житловий будинок
Стиль: «сталінський ампір»
Архітектор: Л. М. Наркевич
Дата будівництва: 1958-1959
Статус: об’єкт фонової забудови
Попередня забудова ділянки: прибутковий будинок Р. Зонштейн

Головний фасад

До будівництва нині існуючого будинку, ділянку під номером 6 займав аналогічних габаритів будинок періоду еклектики, частково добре помітний на дореволюційних листівках і фотографіях, що ілюструють цей відрізок вулиці. Будинок отримав сильні пошкодження в ході Великої Вітчизняної війни і, безпосередньо перед зведенням будинку ПІ-3, його руїни були остаточно зруйновані. Заміну навряд чи можна вважати рівноцінною, однак будинок, що виріс на цьому місці до 1959 року по-своєму цікавий.

https://maps.google.com/maps/ms?msa=0&msid=210826835402245267087.0004cedc7ec9ddcdf12fe&&t=h&ll=46.482822,30.750452&spn=0,0&output=embed

Будинок має чотири поверхи і фасад по червоній лінії, шириною в сім віконних вісей. Фасад строго симетричний, має два одноповерхових ризаліти на першому поверсі, на яких встановлені по дві напівколони, фланкуючі лоджії над ними. Лоджії займають другий, третій і четвертий поверхи.

Лоджії головного фасаду

Декоративні елементи головного фасаду

Балкони другого і третього поверхів не винесені далі площини стін будівлі, балкон четвертого поверху, злегка виступаючий, спирається на вищезазначені напівколони. Інші пластичні прийоми використані для акцентування центральної вісі. На третьому і четвертому поверхах розташовані звичайні, класичні для «сталінського ампіру» балкони на кронштейнах, з кам’яними балюстрадами. Сам будинок з тієї ж вісі увінчаний напівкруглим фронтоном з півциркульним вікном.

Фронтон

Композиційно об’єднання всіх елементів фасаду, досягається за допомогою безперервного і широкого ліпного фриза.

Фасад завершується масивним карнизом і кам’яною балюстрадою з двох сторін фронтону. Ліпний декор сконцентрований на балконних кронштейнах і балюстрадах, напівколонах (капітелях), фризі, карнизі і фронтоні. Площина стін позбавлена декору і має неглибокий умовний руст. Руст першого поверху глибше і має виключно горизонтальний характер. Він присутній як на чільному фасаді, так і на дворовому.
В’їзд у двір будівлі здійснюється через арку сусіднього будинку Озмидова (№ 4). Дворовий фасад, як і чільний, абсолютно симетричний і, на відміну від першого, повністю позбавлений декору.

По центральній вісі розташовані вхід в єдиний під’їзд і його вікна. Чітко за тією ж віссю розташовується і сходова клітка. Оздоблення аскетично і гранично функціональне. Огорожі дуже прості і складаються з квадратних у перетині прутів. Майданчики дуже просторі, на кожному з них розташовані двері чотирьох квартир.

Під’їзд

В цілому, незважаючи на порівняльну стриманість сталінських будинків кінця 50-х, будинок на Маразліївській, 6 помітно більш декорований, ніж більшість з них, що, зрозуміло, викликане сусідством з вишуканими архітектурними шедеврами дореволюційної епохи. Завдяки цьому, будівля добре вписується в навколишню забудову, а висота будинку підігнана до сусідніх будинків № 2 і № 4, щоб уникнути порушення її ритму.

Використана література та архіви

• «Зодчі Одеси». В. Пілявський
• Архітектура Одеси. Стиль і час». В. Пілявський
• «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пілявський

Автори

• Дмитро Шаматажи, фотограф і укладачк
• Олександр Левицький, арт-директор, редактор і колорист
• Марина Томенко, редактор