Rose debug info
---------------

Гімназія М. С. Панченка

cover

Велика Арнаутська, 9

1910-ті роки — час переосмислення архітектурно-містобудівних принципів в Одесі, час початку широкого застосування нових інженерних технологій і конструктивних матеріалів. Незадовго до революції в місті з’явилася ціла низка різних за призначенням споруд, що уособлювали в собі кращі досягнення архітектурної думки тих років. Монументальна неокласична будівля гімназії М. С. Панченка — один з найяскравіших творів нового витка розвитку одеської архітектури.

Тип будівлі: будівля освітнього призначення
Стиль: модернізований неокласицизм, ретроспективний модерн
Архітектор: К. К. Абт
Інженер: К. М. Добровольський
Дата будівництва: 1911-1914
Статус: пам’ятка архітектури місцевого значення
Друга адреса: Канатний провулок, 1
Сучасна функція: середня загальноосвітня школа № 101

Фасад

Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Загальний вигляд

Велика ділянка на розі Великої Арнаутської та Канатного провулка в кінці XIX ст. і у 1900-ті рр. до того, як перейти у власність приват-доцента фізико-математичного факультету Новоросійського університету, статського радника і голови педагогічної ради Одеської жіночої гімназії ім. Г. Р. Березіної, Михайла Семеновича Панченко, кілька разів змінювала власників. На межі XIX-XX століть тут стояв будинок спадкоємців Померанца, незабаром придбаний Вольфом Яковичем Брахманом, а пізніше — А. М. Герценштейном.

Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Загальний вигляд
Фасад по Великій Арнаутській Фасад по Великій Арнаутській

М. С. Панченко, якому судилося стати останнім передреволюційним власником ділянки, на початку 1910-х рр. відкрив тут загальноосвітню гімназію, для якої колишні, порядком постарілі будови виявилися непридатними. У 1910 р. інженер-архітектор К. К. Абт, відомий в першу чергу співпрацею з Бельгійським акціонерним Товариством та будівництвом в різних місцях Одеси типових підстанцій електричного трамвая, отримав замовлення на складання проекту нової, просторої і всебічно співзвучної своєму часові будівлі для гімназії Панченка, який реалізував у співавторстві з інженером К. М. Добровольським.

Розпочате в 1911 році спорудження монументальної неокласичної споруди тривало близько трьох років і було завершено напередодні Першої світової війни. Слід зазначити, що ані Абт, ані Добровольський не залишили в дореволюційній забудові Одеси багатої спадщини і імпозантна елегантна будівля гімназії, ймовірно, є вершиною творчого шляху для обох майстрів.

https://maps.google.com/maps?q=46.471543,30.751357&num=1&t=h&ie=UTF8&z=14&ll=46.471442,30.751347&output=embed

Тут же, при гімназії, проживав і сам її засновник і директор М. С. Панченко. У 1914 році інспектором гімназії був призначений Олександр Петрович Попов. Посади законовчителів зайняли протоієрей А. Лебедєв і Сергій Дмитрович Новіков. У викладацькому складі гімназії фігурувало й чимало по-справжньому видатних імен. Наприклад, відомий літературознавець Роман Михайлович Волков викладав тут російську мову.

Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Фасад по Великій Арнаутській

Р. М. Волков народився в жовтні 1885 року в місті Новгород-Сіверський. Закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут у 1912 році. Після декількох років викладання у гімназії Панченка, Волков став доцентом Новоросійського університету (1918-20 рр.), а згодом — професором Одеського, Львівського та Чернівецького університетів. Р. М. Волков був першим ректором і професором Одеського університету після революції.

Очолюючи протягом 1920-х років кафедру російської літератури і поєднуючи роботу в університеті з викладацькою діяльністю в педагогічному інституті, Волков був одним з перших викладачів української мови і української етнографії тих часів. У 1923 році, коли була створена Одеська комісія краєзнавства при Всеукраїнській Академії наук, професор Волков очолив її етнографо-лінгвістичну секцію. Помер у травні 1959 року в Чернівцях.

Викладачем фізики в гімназії значився Єлпідіфор Анемподістович Кирилов, згодом радянський фізик, доктор фізико-математичних наук, творець одеської наукової школи в галузі наукової фотографії. Є. А. Кирилов народився в жовтні 1883 року в селі Шипка. Закінчив математичне відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету в 1907 році з дипломом першого ступеня і був залишений при кафедрі фізики для підготовки до професорського звання.

Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Єлпідіфор Анемподістович Кирилов

З 1908 по 1915 рік, будучи асистентом на Вищих жіночих курсах і викладачем у гімназіях, Кирилов працював за сумісництвом спостерігачем магнітно-метеорологічної обсерваторії, а потім лаборантом кафедри фізики фізико-математичного факультету Новоросійського університету. В 1915-1916 році він отримав звання магістра і був обраний приват-доцентом кафедри фізики. З 1921 року завідував кафедрою експериментальної фізики. У 1926 році вступив на посаду директора Інституту фізики при Одеському університеті, яку обіймав до кінця життя. У 1939 році за поданням Академії наук СРСР йому було присуджено вчений ступінь доктора фізико-математичних наук без захисту дисертації.

У роки Великої Вітчизняної війни Кирилов продовжував працювати в евакуйованому університеті спочатку в Майкопі, а потім у Байрам-Алі. В період з 1944 по 1950 рік він також завідував кафедрою фізики в Одеському державному медичному університеті. Лауреат Сталінської премії 1951 року, заслужений діяч науки УРСР, кавалер ордена Леніна та інших державних нагород помер у листопаді 1964 року в Одесі.

Фасад по Канатному провулку Фасад по Канатному провулку Фасад по Канатному провулку

Гідно згадки й ім’я викладача латинської мови Михайла Федоровича Болтенко.
М. Ф. Болтенко народився поблизу містечка Осовець Гродненської губернії (нині входить до складу Польщі) в родині військового топографа. Навчався у гімназіях міст Іркутська, Омська, Варшави, а в 1904-1907 роках — у 2-й Одеській чоловічій гімназії. У 1907-1912 роках Болтенко рахувався студентом історико-філологічного факультету Новоросійського університету, по закінченні викладав класичні мови у багатьох одеських гімназіях. Крім того, Болтенко брав участь в археологічних розкопках.

У 1913 році він був обраний дійсним членом Одеського товариства історії та старожитностей. В 1921 році став одним із засновників Одеського археологічного інституту, в якому згодом вів активну педагогічну діяльність, паралельно протягом усіх 1920-х рр. викладав історію і мови у трудових школах Одеси. Організував численні археологічні розкопки (1921 рік — у с. Усатово, де відкрив піздньотрипольську Усатовську культуру, досліджуючи її надалі).

У 1926 році був обраний дійсним членом Трипільської комісії Всеукраїнського археологічного комітету. Одночасно працював в Одеському історико-археологічному музеї. У 1932 році був звільнений з роботи в музеї, після чого працював у Харкові. У 1934 році заарештований; відбував ув’язнення в таборах на Далекому Сході, а в 1939 році повернувся в Одесу після звільнення за станом здоров’я. Під час Великої Вітчизняної війни евакуювався у м. Куйбишів, пізніше в м. Байрам-Алі (Туркменістан). Повернувшись в 1944 році в звільнену Одесу, Болтенко отримав звання доцента Одеського університету. Помер Михайло Федорович Болтенко в Одесі в 1959 році.

Фасад по Канатному провулку Фасад по Канатному провулку

Повертаючись до історії гімназії Панченка, варто згадати імена й інших викладачів. Математику в гімназії викладав Олександр Осипович Філіппов; історію Федір Іванович Педанов; природознавство і географію Володимир Данилович Крижанівський; французьку мову Юліан Юліанович Бушико; німецьку мову Костянтин Іванович Штауб і Луїза Мартинівна Бендер; чистописання і малювання Михайло Альбертович Троппер. Вчителем підготовчого класу був Павло Олександрович Панов.

Гімнастикою гімназисти займалися під керівництвом П. М. Савельєва. Навчав співу К. К. Вальтер; музиці — Франц Францевич Штемберг. Помічниками класного наставника значилися Леонтій Георгійович Леонтьєв і Микола Матвійович Топольницький. За здоров’ям гімназистів стежив лікар Костянтин Бєляєв. Обов’язки листоведника виконував Михайло Миколайович Сомів.

Після революції на базі гімназії була створена трудова школа № 48, де викладання велося російською мовою. Завідував школою Михайло Георгійович Де-Метц, який викладав у 1914-19 р.р. в Одеському кадетському корпусі математику. У 1938 році Де-Метц викладав нарисну геометрію в Одеському водному інституті. У травні 1938 року був заарештований, за вироком суду засуджений до вищої міри покарання і в липні 1938 року розстріляний.

У перші післявоєнні роки в будівлі розмістилися очний госпіталь і школа сліпих для дорослих, а в 1960-ті роки — середня школа № 101 і школа робітничої молоді № 16. З того часу будова свого профілю не змінювала і школа № 101 вдало функціонує тут і донині. Таким чином, колишня гімназія М. С. Панченка входить до рахунку небагатьох одеських будинків, чия початкова (в даному випадку — освітня) функція ніколи не змінювалася, хоча за минуле століття тут квартирувало чимало навчальних закладів.

Будівля, зведена Абтом і Добровольським являє собою одну з акцентних будівель перших кварталів Великої Арнаутської і складається з двох чолових крил, які утворюють правильний прямий кут і відокремлюють від вулиці великий внутрішній двір і одного дворового, що утворює з рештою комплекс П-подібної форми. Сувора, підкреслено стримана будова наочно ілюструє у своїй архітектурі кращі традиції одеського неокласицизму 1910-х р.р. Фасад по Великій Арнаутській трактовано як головний, що підкреслюється масивним ризалітом у його центральній частині і ефектним чотириколонним портиком висотою в два поверхи.

Сам фасад суворо симетричний і має протяжність в 11 віконних вісей, центральні п’ять з яких окреслено ризалітом. Перший поверх оздоблений глибоким лінійним крупнофактурним рустом.

Оздоблення першого поверху

Фрагмент першого поверху (з боку Великої Арнаутської) Загальний вигляд з кута Вигляд з боку Канатного провулка Підстава лівобічного крайнього ризаліта з боку Канатного провулка
Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Фрагмент русту першого поверху

На крайніх вісях центрального ризаліту вікна здвоєні і поглиблені в отвори майже квадратних за формою ніш. Між вікнами поміщені суворі доричні пілястри. Ті ж принципи простежуються і у вирішенні вхідного порталу шириною в три вісі, де сам вхід фланкований вікнами і відділений від них ордерно аналогічними віконним, але більш великими пілястрами.

Портал головного входу

Загальний вигляд Загальний вигляд
Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Одне з здвоєних вікон в нішах, фланкуючих портал

Перший і другий поверхи відокремлені один від одного суворим схематичним карнизом середнього виносу, під яким протягнутий фриз без декору з єдиним винятком на крайніх вісях центрального ризаліту, де він доповнений класичними канеллюрами.

Верхні поверхи практично не розрізняються за архітектурною обробкою, дуже мінімалістичною і класично стриманою. Стінні площини прорізані величезними вікнами, простінки між поверхами оброблені фактурним рустом.

Оздоблення другого і третього поверхів поза центрального ризаліту

Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Другий поверх
Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Третій поверх

Весь нечисленний декор зосереджений у центральному ризаліті. Вікна другого поверху на його крайніх вісях не мають лиштв, але тим не менш доповнені модернізованими прямими сандриками, які композиційно об’єднані з аскетичними підвіконними фільонками на третьому поверсі. Крайні вісі ризаліта фланкуютьсяся потужними рустованими пілонами, стінні площини верхніх поверхів зберігають спільний з рештою фасаду рівень виносу.

Три центральні вісі вирішені у вигляді ефектного чотириколонного портика, колони висотою в два поверхи вінчаються капітелями доричного ордера. Між ними прорізані вертикалі вужчих, ніж на іншому фасаді, вікон, причому на третьому поверсі в центральній вісі розташоване фальшвікно. Сандрики і фільонки тут аналогічні таким у крайніх вісях, але підпорядковані віконній ширині.

Центральний ризаліт

Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Загальний вигляд знизу вгору
Широка фільонка однєї з крайніх вісей Вузька фільонка однієї з вісей портика

Ризаліт увінчується широким фризом з великими канеллюрами, суворим карнизом великого виносу і химерними аттиками на крайніх вісях, центральні елементи якого вирішені у вигляді сильно геометризованих за обрисами ваз. Фасадні площини поза ризалітів завершуються кам’яними балюстрадами з сильно модернізованими балясинами.

Один з аттіків у вигляді вази, фланкованої пілонами Ваза на аттику Ваза на аттику
Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Фрагмент балюстради

Другорядний фасад, орієнтований у бік Канатного провулка значних акцентів позбавлений, обробка виглядає помітно монотоннішою, що, втім, не заважає її загальній композиційній гармонійності. Довжина фасаду по Канатному провулку незначно перевищує таку у головного фасаду по Великій Арнаутській. Крайні вісі підкреслені неглибокими, увінчаними високими аттиками, ризалітами; у правому з них розташована технічна сходова клітка і сюди ж вписані її світлові вікна. Між їх прорізами поміщена фактурна неокласична фільонка з орнаментальним мотивом двох схрещених діагоналей, типовим для модернізованого історизму і ретроспективізму 1910-х р.р.

Такий композиційний сюжет застосовувався не тільки для заповнення фільонок, але і в якості мотиву для дизайну огорож балконів і секцій сходових перил, ритмічно повторювався на балюстрадах і фризах.
Фасадна площина другого-третього поверхів між ризалітами прорізана широкими доричними пілястрами, розміщеними з кроком в три вікна (від лівобічного ризаліту до крайньої пілястри — дві віконних вісі).

Ризаліт технічнихсходів з боку Канатного провулку

Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Загальний вигляд знизу вгору
Фільонка Фільонка

На четвертій від правого краю фасаду вісі розташовується арка проїзду у двір з пласкими перекриттями, отвір якої з боку вулиці ожвавлений замковим каменем, обробленим фактурою, що нагадує таку у русту першого поверху.

Портал арки проїзду у двір

Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Загальний вигляд
Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Залишок прапоротримача

Даниною модерновим тенденціям в архітектурі 1910-х р.р. служить ефектно округлений кут будівлі, що надає суворому, монументальному фасадові деяку пластичність і візуальну легкість.

Вплив модерну, без відходження від неокласичного характеру споруди стає помітнішим в парадних інтер’єрах гімназії. Просторий вестибюль розділений надвоє масивною стельовою балкою, що спирається на чотири, згрупованих по двоє, стовпи квадратної в плані форми. Майже у всю висоту їх кути зрізані, а самі вони увінчані капітелями доричного ордера.

Вестибюль

Вигляд з боку сходової клітки Вигляд з боку сходової клітки
Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Вигляд на сходову клітку

Периметральна сходова клітка розташована на одній вісі з вестибюлем і відокремлюється від його об’єму ще однією колонадою, причому цей хід повторюється на всіх поверхах. Ліворуч від сходової клітки обладнаний прохід у двір. На сходах встановлені перила з балясинами поширеної бюджетної моделі періоду пізнього модерну, сходи виконані з мармуру.

Між стовпами-колонами колонад, що розділяють сходову клітку і просторі Г-подібні коридори, що ведуть в аудиторії другого і третього поверхів, в якості огорож встановлені класичні балюстради.

Парадні сходи

Підніжжя сходів Загальний вигляд зверху вниз
Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Загальний вигляд
Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Вигляд з боку коридору другого поверху

Поручні

Вхідний проліт Фрагмент одного з прольотів Фрагмент одного з прольотів

Балюстради

Колони і одна з балюстрад Загальний вигляд балюстрад другого поверху

Сходова клітка виходить в бік двору потужним ризалітом з високими світловими вікнами, який розташований в кутку на стику чолових крил будівлі.

Дворовий фасад неоштукатурений, розмір вікон в цілому аналогічний фасадним. Дві крайні правобічні вісі крила з Великої Арнаутської несуть в собі здвоєні вузькі прорізи технічних приміщень (за таким принципом реалізовані вікна першого поверху у всіх крилах), причому друга від краю вісь завершується кубічним антресольним обсягом висотою в повноцінний поверх. Фасад дворового (службового) крила аналогічний тильному фасаду крила з Канатного провулку.

Дворові фасади

Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Загальний вигляд чолових крил
Велика Арнаутська, 9. Гімназія М. С. Панченка. Архітектура Одеси. Історія Одеси. Туризм в Одесі. Туристичний гід по Одесі. Архітектура в Україні.
Крило з Великої Арнаутської

В цілому будівля колишньої гімназії М. С. Панченка являє собою чудовий приклад поєднання ретроспективних архітектурних традицій і нових для початку XX століття інженерних рішень. В конструкції споруди був застосований надійний залізобетонний каркас, який дозволив розвантажити несучі стіни, і обладнати величезні світлові вікна, що забезпечило хорошу інсоляцію аудиторій, коридорів, сходів та службових приміщень.

Крім того, з’явилася можливість перекриття великих просторів без використання великої кількості несучих опорів. Завдяки елегантному, виразному вигляду і майстерно реалізованому інженерно-конструктивному рішенню, гімназію можна без сумніву віднести до рахунку кращих в Одесі дореволюційних будівель освітнього призначення.

Використана література та архіви

Автори

2014