Ясна, 3

Будинок Слупецьких — одна з численних архітектурних перлин модерну в одному з найпрестижніших районів старої частини Одеси — Відради. Будинок являє собою оригінальну і самобутню будову, не підпорядковану стилістично тенденціям модерну в центрі міста.

Тип будівлі:

• маєток міського типу

Стиль:

• ретроспективний модерн
• югендстиль

Архітектор:

• Ф. Е. Кюнер (?)
• Ф. Л. Паппе (?)

Дата будівництва:

• 1913—1914

Статус:

• знову виявлений пам’ятник архітектури місцевого значення

Другий адреса:

• Отрадна, 3

Розташування:

 

Головний фасад

У 1900 рр. ділянка, де згодом виріс солідний триповерховий будинок Слупецьких, належала спадкоємцям Халайджогло, які на початку XX століття розбили велику територію своєї дачі «Відрада» на окремі ділянки під забудову і почали розпродавати їх різним домовласникам. У 1913 р. одна з ділянок Халайджогло була придбана Слупецькими під будівництво власного будинку. Згідно адресним довідникам того часу, в 1913 р. Дмитро Іванович, Лука Іванович і Наталія Слупецькі проживали в будинку на Картамишевській, 21, де крім того розташовувалася фабрика з виробництва якорів і якірних ланцюгів.

За деякими відомостями багато представників родини Слупецьких займалися ковальством і не виключено, що вищезазначені будинок з фабрикою перебували у їх власності.

Замовлення на проектування великого триповерхового маєтка, найімовірніше, було реалізоване архітектором Ф. Е. Кюнером або цивільним інженером Ф. Л. Паппе, на що вказує ряд фасадних та інтер’єрних рис і деталей будови, властивих обом майстрам. Крім того, будинок з високим ступенем ймовірності міг бути співавторської роботою.

Виразний триповерховий будинок Слупецьких відноситься до т. зв. маєтків міського типу, об’єм будівлі висунутий на червону лінію вулиці Ясної (крім того, будинок має нумерацію по Отрадній). З торцевих сторін передбачені брандмауери, які повинні були примикати до будинків сусідніх ділянок. У бік невеликого, відгородженого з тильного боку кам’яним парканом подвір’я, будинок виходить крилом невеликої протяжності, прибудованим до основного обсягу з правої сторони дворового фасаду (щодо вулиці крило є лівобічним). Таким чином, будинок Г-подібний у плані, розрахований на три квартири (по квартирі на поверх), спроектований з урахуванням необхідності максимальної економії місця на невеликій ділянці.

Композиція головного фасаду заснована на принципах мальовничої асиметрії при симетричному силуеті будинку в цілому. Фасадна площина має протяжність 6 віконних вісей, крайня права зайнята неглибоким ризалітом з виразним напівкруглим еркером в два поверхи і порталом півциркульної арки проїзду у двір. Як і інша площина стін першого поверху, портал оздоблений виразним фактурним рустом середньої глибини. При напівциркульному отворі порталу, перекриття проїзду — плоскі.

З боку вулиці збереглися чудові ковані брами, як і будинок у цілому, виконані в стилі ретроспективного модерну. Отвір порталу фланкований незвичайними прапоротримачами, стилізованими під ріг достатку. Над лівобічним збереглася власницька мармурова табличка з написом «Домъ Слупецкихъ».

Портал арки проїзду

Ворота:

Основна фасадна площина (чотири центральних вісі) не має якихось ключових композиційних деталей і чергування елементів у межах одного поверху. Прорізи першого поверху — лучкові, з пластично закругленими верхніми кутами, ближня до правобічного ризалиту вісь відведена двері головного входу, відносно вузькою, одноствірчастою, з окремим світловим вікном-фрамугою над нею. Рівень збереження двері досить високий, її полотнище прикрашене суворими неоклассическими фільонками з невеликими різьбленими деталями в центральних частинах.

Головний вхід

Всі прорізи першого поверху увінчані умовними вертикально витягнутими замковими каменями, з вписаними в них овальними медальйонами, що відтіняються фактурною поверхнею самих каменів.

Оздоблення першого поверху

Другий поверх на дві третини висоти оброблений фактурним схематичним рустом, вище рівня якого стіна стає абсолютно плоскою і позбавленою фактур. Прорізи вікон — прямокутні, без оздоблення лиштвами, увінчані витонченими неоклассическими сандриками. У крайніх вісях основної площини фасаду, вікна доповнені пишними підвіконними фільонками.

Обробка другого поверху

Вікна на третьому поверсі оформлені аскетичніше, крайні доповнені виразними, декорованими ліпниною підвіконнями з огорожами під квіткові лотки. Простінки під широким без декору фризом канельовані в неокласичних традиціях.

Обробка третього поверху

Канелюри простінків під фризом

Колись дві центральні вісі на верхніх поверхах займали масивні балкони з кам’яними балюстрадами в якості огорож, до теперішніх часів демонтовані через старість.

Напівкруглий еркер над аркою проїзду на кожному поверсі прорізаний групою з трьох вузьких вікон і між другим і третім поверхами прикрашений виразними фільонками з овальними суворими медальйонами, у верхній частині декоровані ліпниною рослинного характеру. По вісях простінків між вікнами еркера, на рівні фриза поміщені два ліпних віночних елемента з маскаронами.

Еркер над проїздом

Загальний вигляд знизу вгору:

Протилежну крайню вісь будинку займає унікальний у своєму роді фальшеркер з неглибокою лоджією на другому поверсі, що слугує підставою для невеликого, скоріше декоративного, балкона на третьому. Крайні вісі будинку увінчані ефектними фронтонами, силуети яких обмальовані чотирма увігнутими гранями. Подібні за виконанням вінчають інший будинок авторства Кюнера, споруджений ним за замовленням Г. Ф. Молчанової на вулиці Льва Толстого, 28, кут Каретного провулка. Тимпани фронтонів вирішені у вигляді напівциркульних заглиблень. У заглиблення правобічного фронтону вписаний півкупол еркера, в лівобічному розташоване овальне слухове вікно з пишним ліпним оздобленням.

Оздоблення лівобічної вісі

Будівлю вінчає масивний карниз з витонченою ліпниною тягою і аскетичними великими дентикулами широкого кроку.

Тильний фасад оформлений традиційно скромніше, але і тут є елементи об’ємності і виразності. В кутку, на стику крил, привертає увагу витончено округлений ризаліт. Обсяг сходової клітки над аркою проїзду відзначений легкою вигнутістю стінної вертикалі, прорізаної величезними світловими вікнами, що зберегли чудові автентичні плетіння.

Станом на липень 2015 р., віконні плетіння будинку Слупецьких — одні з небагатьох в Одесі, що збереглися в автентичному стані.

Вікна вертикально згруповані, між прорізами розміщені суворі фільонки в стилі геометричного модерну. Перший поверх пожвавлений умовним лінійним рустом і відділений від двох верхніх суворим карнизом.

Тильний фасад

Загальний вигляд:

Вхід в будинок розташований зліва від арки проїзду, довгий подвійний вестибюль веде на сходи в обхід обсягу арки. Самі сходи розташовані безпосередньо над нею. Оздоблення під’їзду відповідає солідним прибутковим будинкам і міським маєткам 1910-х рр.

У вестибюлі, біля зовнішнього входу, розташовані двері, через які здійснюється сполучення під’їзду з аркою.

Стіни вестибюля прорізані широкими безстилевими пілястрами, верхні частини яких прикрашені великими барельєфами, повністю аналогічними таким у під’їздах прибуткового будинку Г. А. Маргуліса на розі Маразліївської і Сабанського провулка (арх. Ф. Л. Паппе).

Плоска стеля пожвавлюється згрупованими по двоє поперечними кесонами. У вхідному вестибюлі влаштований невисокий сходовий проліт в чотири щаблі, що веде до дверей проміжного вестибюля, де влаштований ще один сходовий проліт (значно більшої висоти). Проміжний вестибюль освітлюється невеликим вікном з боку двору. Сама сходова клітка починається на рівні другого поверху і складається з трьох прольотів.

На сходах встановлені перила, чий дизайн повторюється в під’їзді вищезазначеного будинку Г. Ф. Молчанової на Льва Толстого, 28.

Вестибюль

Один з барельєфів:

Двері, що ведуть в арку:

Двері між вестибюлями:

Кахельний майданчик:

Вхідний проліт починається з ефектного горизонтального завитка. Всі майданчики під’їзду викладені суворим біло-сірим кахлем з блакитними меандровими рамками, сходи — мармурові. Стеля над сходовою кліткою кесонована. На першому і другому поверхах збереглися автентичні неокласичні двері квартир. Квартира на третьому поверсі розширена за рахунок майданчика, а двері, відповідно, прибрані.

Парадні сходи

Сходові огорожі:

Квартирні двері:

Крім парадних, в будинку влаштовані і службові сходи. Ці сходи розташовані в дворовому крилі і мають двостороннє освітлення.

Будинок Слупецьких являє собою унікальний приклад міського маєтка для роздільного проживання двох-трьох сімей (одного роду), хоча не виключено, що якась із квартир могла здаватися за умовами прибуткових будинків. Рідкісна за своїм архітектурним рішенням, високоестетична у своєму зовнішньому і внутрішньому вигляді будівля відноситься до числа справжніх перлин престижного району Відрада.

Використана література та архіви

• «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пилявський
• «Одеса. Архітектурно-історичний нарис». В. І. Тимофеєнко
• Стаття на українській Вікіпедії

Подяки

• Спадкоємцям сім’ї Слупецьких, що володіють будинком в нинішні часи і посприяли здійсненню зйомки його парадних інтер’єрів

Автори

• Олександр Левицький, художній керівник, фотограф і колорист
• Дмитро Шаматажи, фотограф і упорядник