Успенська, 55

Адміністративно-складський комплекс торгового дому «Трестер В. Ф. і Ко», один з кращих в Одесі прикладів так званої «золотої середини» між функціональністю і естетичністю, який вже більше століття прикрашає один з кварталів вулиці Успенської.

Тип будівлі: адміністративний будинок, склад
Стиль: німецький ренесанс, модернізована еклектика, цегляний стиль
Архітектор: невідомий
Дата будівництва: 1910 (?)
Статус: не визначено

Фасад

Загальний вигляд

Вузька ділянка, що йде далеко вглиб кварталу за нинішньою адресою Успенська, 55, у першій половині 1900-х років належала Л. Балу. У 1904 році його придбав Вільгельм Францевич Трестер, який володів власним торговим домом «Трестер В. Ф. і Ко».

Торговий дім займався реалізацією вугілля, дров, паперу, вил, лопат, цвяхів, заліза, чаю. Крім того, фірма Трестера була представником Російського товариства торгівлі аптекарськими товарами, пістонно-патронного заводу колишнього Селліє і Белло в Ризі, Санкт-Петербурзького залізопрокатного і дротового заводу, Донецько-Юріївського металургійного товариства, Ризького заводу дроту, фірми «Мутциг-Фрамонд», (акціонерного товариства в Мутцизі) і фірми «Вейс, Йоганн і син» з Відня. Цим сфера діяльності торгового дому не обмежувалася.

Представництва фірми «Трестер В. Ф. і Ко» крім ковальсько-ливарної, скобяної і чайної продукції, реалізовували калоші фірми «Мюндель», двигуни і мотори, дріб і порох, землеробські знаряддя фірми «Брюнінгауд», наждак інженера Н. Н. Струка, крохмаль фірми «Слон» з Санкт-Петербурга і багато іншого.

Зрозуміло, настільки солідному підприємству потрібно настільки ж солідна адміністративна будова і саме на Успенській, 55, Трестер згодом звів чудово зберігшийся до наших днів комплекс з двох будівель різного призначення — конторського будинку і пакгауза.

Цікаво, що за цією адресою в 1910-ті роки якийсь Х. Кура реалізовував мінеральну воду і сироп, а агент Б. С. Гаузнер проводив операції з зерном. У 1930-ті роки в колишньому офісному приміщенні Трестера розмістився кооператив «Фанеротруд» з майстернями в будівлі пакгауза. По закінченню Великої Вітчизняної війни чолову будову ущільнили і будівля з конторської стала житловою. Наскільки тоді було змінено планування будинку, в нинішні часи сказати складно.

Планування споруд комплексу (зліва направо — I, II і III поверхи конторського будинку і пакгауз)

Як вже згадувалося вище, на вузькій (приблизно половина стандартної ширини), витягнутій в глибину кварталу ділянці було зведено дві будівлі. Чолова, триповерхова з вираженими антресолями, будова, призначалася для контор торгового дому. Більшу частину ділянки з її тильного боку зайняла значної протяжності будівля пакгауза для зберігання товарів. Обидві будови повністю займають ширину ділянки, між ними залишений відносно невеликий двір майже квадратної форми.

За відсутністю яких-небудь документальних даних про автора проекту, залишається лише аналізувати і передбачати. Конторська будівля стилістично дуже самобутня і схожих будівель, а тим більше її прямих прототипів в Одесі немає. Чоловий фасад оформлений в ключі німецького ренесансу з елементами модерну і цегляного стилю. Більшість декоративних рішень найбільш близькі до творчості архітектора Пауля Ульриховича Клейна, який особливо активно практикував в Одесі на межі 1900-1910-х років, однак це не є достатнім аргументом для підтвердження його авторства.

Головний фасад композиційно ділиться на два об’єми — основну частину і ризаліт, в якій сконцентрована більша частина декору і розміщена арка проїзду.

Отвір арки зберіг оригінальні ворота, виконані в ключі геометричного модерну.

Портал арки проїзду

Ліпна деталь над отвором арки

Прапоротримач

Сам проїзд має досить велику довжину і перекритий хрестовими склепіннями лучкової форми. Тут розташований напівциркульний вхід на сходову клітку будинку з автентичними дверима гарного рівня збереження.

Арка проїзду

Вхідні двері сходової клітки в арці

Над порталом проїзної арки нависає балкон другого поверху з ажурними еклектичними огорожами досить вигадливого дизайну.

Балкон над порталом проїзної арки

Оздоблення другого поверху в ризаліті

Загальний вигляд вікна та суміщених з ним балконних дверей

Вікна в ризаліті згруповані по два. На третьому поверсі над вікнами розміщений оригінальний сандрик у вигляді барельєфа, що зображує орла, і доповнений жезлом меркурія між віконними прорізами. Сюжет, що поєднує в собі символи торгівлі і сили, якомога краще підходить за призначенням, як будівлі, так і самому підприємству Трестера, який в часи будівництва переживав зеніт комерційного успіху.

Оздоблення третього поверху в ризаліті

Барельєф з орлом після реставраційних робіт (зима 2014 року)

Основна площина фасаду (поза ризаліту) композиційно поділена на першому поверсі на п’ять вузьких вісей, центральну з яких займає напівциркульна ніша, отвір якої увінчаний пишним рокайлем. Подібні ніші застосовувалися архітектором В. М. Кабиольским на фасаді і в інтер’єрі маєтка А. Поммера на Сабанєєвому мості, 3.

Оздоблення основного обсягу на першому поверсі

Вікна другого і третього поверхів згруповані по три, а їх прорізи мають дуже великі розміри, що повинно було забезпечити хорошу інсоляцію основних приміщень контори.

Оздоблення основного обсягу на другому поверсі

Загальний вигляд

На третьому поверсі над вікнами розташований загальний для них широкий сандрик лучкової форми, який є найбільш відвертим запозиченням з німецького ренесансу.

Оздоблення основного обсягу на третьому поверсі

Загальний вигляд

Будинок завершує масивний карниз з пишними ліпними консолями.

Консолі під карнизом будівлі

В дуже раціональному ключі виконана не тільки обробка, але і планування будівлі. Головні приміщення значної площі освітлюються великими вікнами з боку головного фасаду, кілька приміщень поменше, можливо технічного призначення, виходять вікнами у двір. Планування другого і третього поверхів майже ідентичне.

Простора сходова клітка виділена з боку двору глибоким ризалітом, в якому розміщуються вікна для її освітлення.

З елементів внутрішнього оздоблення варто виділити неповторні сходові огорожі, аналогів яких в інших будинках Одеси не виявлено і широкі двостулкові двері на кожному поверсі з вузькими вставками з боків. Що стосується стилістики виконання сходових огорож, схожий дизайн зустрічається в будинках архітекторів М. Г. Рейнгерца і В. А. Домбровського.

Сходова клітка конторського будинку

Парадні двері внутрішніх приміщень

Загальний вигляд (двері другого поверху)

Тильний фасад конторського будинку

Загальний вигляд

Внутрішньодворовий пакгауз 7-метрової висоти, що займає площу 257 кв.м., являє собою унікальну цегляну споруду, спроектовану без використання звичайних для подібних споруд чавунних колон, незважаючи на досить чималу площу перекриттів.

Таке рішення дозволило заощадити додаткову корисну площу, не зайняту колонами. Сам пакгауз оформлений дуже стримано, його фасад увінчано широким лучковым фронтоном і доповнено по центру витонченою люкарною. Під карнизом зберігся скромний замковий камінь, що залишився від високого проїзду, що вів усередину будівлі.

Внутрішньодворовий пакгауз

Дах і вигляд у бік конторського будинку

Чоловий будинок був відселений до кінця 2000-х років, будівля кілька років пустувала і була виставлена на продаж. До осені 2013 року всі споруди на Успенській, 55 нарешті знайшли свого власника, практично одразу ж була розпочата реставрація. До початку 2014 року, досить обвітшалому фасаду будинку було повернуто колишній лиск.

Використана література та архіви

• «Зодчі Одеси». В. Пілявський
• «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пілявський
• Торговий дім «Трестер В.Ф. і Ко» (аттрибутация, аналіз, історична довідка)

Автори

• Олександр Левицький, художній керівник, фотограф і колорист
• Дмитро Шаматажи, фотограф і укладач
• Марина Томенко, редактор