Троїцька, 22

Серед профспілкових будинків Одеси на межі 1920-30-х років по-справжньому заслуговують на увагу лише деякі. Безсумнівну зацікавленість викликають більшість творінь таких архітекторів, як, наприклад, С. С. Гальперсон, А. В. Дубінін та П. М. Діденко. Про однин з будинків авторства останнього мова піде нижче.

Тип будівлі: багатоквартирний житловий будинок
Стиль: конструктивізм
Архітектор: П. М. Діденко
Інженер: Ф.І. Горячев
Дата будівництва: 1929-1930
Статус: пам’ятка архітектури місцевого значення

Головний фасад

Загальний вигляд

У другій половині 1920-х років у найбільших радянських промислових містах конструктивізм з усією своєю революційною символікою, що базувалася на нових технічних досягненнях, став стилем епохи завдяки тому, що часто реалізовувався в ансамблях і великих громадських будівлях. Одеські конструктивісти в більшості випадків формально наслідували відомим зразкам, часто відмовляючись від пошуку власного почерку і засобів виразності, про що красномовно свідчить безособовість і сухість більшості конструктивістських будинків міста. Будівлі продовжували зводити з традиційних матеріалів (камінь, дерево і т. д.), а в будівельній техніці навіть намітився регрес порівняно з 1910-ми роками.

Незважаючи на те, що в конструктивізмі не віталася практика типових проектів, оскільки кожен будинок по концепції стилю слід пов’язувати з його оточенням і місцевістю у цілому, деякі архітектори, наприклад Н. М. Канівський, цим правилом нехтували. Проект типової секції Канівського ліг в основу житлових будинків ЖБК «Водник» та «Харчовик».

Прапоротримач біля входу в один з чолових під’їздів

Штатний архітектор ПМП, П. М. Діденко, багатої архітектурної спадщини не залишив, проте всі зведені ним будинки дуже індивідуальні і, незважаючи на скромний набір засобів виразності, досить впізнавані.

Візитними картками архітектора стали будинки Радторгфлоту (повна назва — Всесоюзне об’єднання радянського торгового флоту для закордонних перевезень Наркомату водного транспорту СРСР) на вулиці Троїцькій та у провулку Маяковського. В обох будинках Діденко з успіхом застосував норми і вимоги епохи, дотримання яких було необхідно для будівництва багатоквартирних будинків підвищеного рівня комфорту.

Дворові фасади

Балконна огорожа

При зведенні будинку на Троїцькій, 22 перед архітектором стояло нелегке завдання — якомога коректніше розмістити просту і лаконічну будівлю поруч з пишними по архітектурі творами А. Бернадацці і прибутковим будинком Асвадурова на іншій стороні вулиці. Діденко пішов шляхом гри форм і обсягів, взявши на озброєння композиційні ходи архітектора Я. С. Гольденберга.

Центральна частина будинку була зрушена вглиб ділянки, внутрішні краї бічних секцій виділені неглибокими ризалітами й увінчані простими аттиками. Такий само аттик вінчає і ризаліт у середній частині будинку, а утворений нею курдонер при невеликій глибині вийшов досить урочистим. Загальний план будівлі має форму якоря або літака і, якщо не брати до уваги розташовану в правому крилі проїзну арку, будинок вийшов строго симетричним.

Проїзні арки

Арка проїзду у двір з вулиці

Центральне, найбільше за габаритами крило будинку перпендикулярне червоній лінії, що йде вглиб ділянки і ділить один величезний двір на два менших розмірів, але, тим не менш, дуже просторих. Торець центрального крила практично цілком займає відступаюча від червоної лінії частина чолового фасаду. До протилежного торця перпендикулярно примикає ще одне крило значно менших розмірів. Через влаштовану в ньому арку здійснюється сполучення між дворами.

Вікна сходових кліток

У будинку налічується шість під’їздів, два з яких розташовані з боку вулиці в кутах курдонера. Композиція сходових огорож дуже проста — квадратні в перетині стійки і чотири паралельних прольотам і майданчикам стрічкових профіля, з’єднаних за допомогою грубих заклепок.

Сходові огорожі в під’їздах

Вхідний проліт

Сходові огорожі верхнього майданчика

Деякі квартири в будинку зберегли також і оригінальні двері.

Автентичні двері

Зовнішні кути заднього крила згладжені скругленнями, що є суто раціональним рішенням, оскільки стійкість до ерозії при такій формі кута значно вище.
В будинку Радторгфлоту на Троїцькій архітектор вперше вдався до тих невід’ємних для себе прийомам і композиційним ходам, які в більш зрілій формі були застосовані в наступному проекті — будинку на розі провулку Маяковського і вулиці Преображенської.

Використана література та архіви

• «Зодчі Одеси». В. Пілявський;
• «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пілявський;
• «Архітектура Одеси. Стиль і час» В. Пілявський;
• «Одеса. Архітектурно-історичний нарис». В. І. Тимофієнко;
• Одеський конструктивізм: дивні будинки епохи тоталітаризму.

Автори

• Олександр Левицький, художній керівник, фотограф і колорист
• Дмитро Шаматажи, фотограф і укладач
• Марина Томенко, редактор