Садиба Толстих

Внутрішній простір галереї планувально нерозривний з самим палацом. Доступ в розташовані праворуч від арки (при погляді з вулиці) допоміжні приміщення першого поверху здійснюється з вестибюля палацу, лівобічні приміщення обладнано входами з арки. Планування другого поверху — анфіладне.

Тип будівлі:

• картинна галерея
• виставкова споруда

Стиль:

• еклектика
• бароко
• ренесанс

Архітектори:

• Г. Гельмер та Ф. Фельнер, проект (Архітектурне бюро «Felner & Helmer»)
• Г. К. Шеврембрандт, переробка проекту та будівництво

Скульптор:

• Л. Д. Іоріні

Дата будівництва:

• 1880-ті, проект
• 1896—1897, будівництво
• 1930-ті, реставрація для Будинку вчених
• 2010—2012, реставрація фасаду

Статус:

• пам’ятник історії та архітектури місцевого значення

Через невелику прохідну кімнату доступ в галерею може здійснюватися як безпосередньо з парадних сходів, так і з Музичного кабінету. Дана кімната зберегла рясно декоровану ліпниною стелю і вітраж у світловому вікні.

Приміщення другого поверху розташовані в наступному порядку: кімната-тамбур — прохідна кімната — експозиційна зала — допоміжне приміщення з виходом у двір (на галерею службового флігеля). Кімната-тамбур з ефектним трапецієподібним перекриттям кесонованого, обробленого деревом плафона оформлена в псевдо-мавританському стилі з властивою орнаментацією, яка покриває площини стін і прикрашає масивні різьблені портали дверей. Самі двері прикрашені великими кованими накладками петель, що представляють собою головні елементи декорування дверних стулок. Підлога кімнати покрита складальним паркетом геометричного малюнка, стельовий плафон зберіг вишукані розписні вставки між кесонами.

Кімната-тамбур

Загальний вигляд

Прохідна кімната

Верхня частина внутрішньої лиштви вікна, прикрашена різьбленим вінком

Експозиційна зала і кімнати, що примикають до неї, оформлені в єдиному стилі стриманого ренесансу. Між ними розташовані ефектні напівциркульні проходи, трактовані як своєрідні портали. Всі їх елементи виготовлені з штучного мармуру темних тонів (крім колон). Масивні імпости спираються на колони іонічного ордера з боків проходів. З боку допоміжних приміщень площини імпостів декорувані вигадливою різьбою рослинного характеру, а з боку залу — медальйонами зі скульптурними портретами художників, які найбільш шанувалися Толстими: Веронезе, Ван Дайка, Рубенса і Рембрандта.

Експозиційна зала (Зелена зала Будинку вчених)

Загальний вигляд

Вікна обрамлені розкішними дерев’яними лиштвами, навершя яких прикрашені пишними різьбленими вінками (у допоміжних приміщеннях) і картушами з родовими гербами графів Толстих (в залі). Мінімалістичну обстановку залу доповнює копія портрета М. М. Толстого (молодшого) пензля Н. Д. Кузнєцова (1890).

Зал перекритий величезним світловим ліхтарем, конструкція якого спирається на широкий, пишно декорований фриз. Площини трьох стін призначалися для розміщення мальовничих полотен і будь-якої обробки практично позбавлені. Будучи найбільшою залою садиби Толстих, нині вона виконує функції актової зали Будинку вчених (відома як Зелена зала).

Вихід на службові сходи із залу

Колишня картинна галерея М. М. Толстого являла собою одну з кращих в Російській імперії будівель подібного типу. В 1899 році в першому номері журналу «Зодчий», Г. К. Шеврембрандт опублікував статтю «Будинок графа Толстого в Одесі», значну частину якої присвятив зведеній ним картинній галереї і описом революційних (для свого часу) методів будівництва, що широко застосовувалися ним, основи яких були розроблені ще Г. Гельмера та Ф. Фельнером в першій половині 1880-х рр.

Допоміжне приміщення

Вихід на галерею флігеля

Меблювання, стілець

Правобічні службові сходи

Службові приміщення першого поверху, ліворуч від проїзду

Фрагмент цегляних склепінь стелі кімнати, дальній від входу з арки

Використана література та архіви

• «З історії архітектурних пам’яток Одеси». Терещенко Г. В.
• «Зодчі України кінця ХVIII — початку ХХ століть.
  Біографічний довідник». В. І. Тимофеєнко
• «Зодчі Одеси». В. Пилявський
• «Архітектура Одеси. Стиль і час» В. Пилявський
• «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пилявський
• Офіційний сайт
• Одеський Будинок вчених

Автори

• Олександр Левицький, художній керівник, фотограф і колорист
• Дмитро Шаматажи, фотограф і упорядник