Тип споруди:

• адміністративна будівля

Стиль:

• функціоналізм

Архітектор:

• невідомий

Дата будівництва:

• ~1960 (?)

Статус:

• об’єкт фонової забудови

Стан:

• частково експлуатується

Розташування:

 
Фарбувальний цех

Загальний вигляд, фото 2009 р.

До випробувального майданчика примикають два пізніших, зведених у 1960-х рр. , цехи, що представляють собою приклади раціональної промислової архітектури післявоєнного радянського періоду. Перший з них, фарбувальний, примикає торцевим фасадом до протилежного від механічного цеху № 1 боку випробувального майданчика, увінчаний двосхилим дахом з слабковираженим кутом ската і має досить значні габарити. Однак з архітектурної точки зору його складно назвати виразним.

Цех металоконструкцій

Вигляд з боку перехрестя вулиць Бреуса та Косовської

Торцевий фасад малого крила

Загальний вигляд

Паралельно йому, між випробувальним майданчиком і пасажирськими ЖД-коліями, зведено, мабуть, найбільшу виробничу будову заводу — цех металоконструкцій, що має в плані Г-подібну форму і величезну протяжність зовнішнього фасаду з монотонним безперервним дворівневим стрічковим заскленням. Як і багато інших цехів заводу, цех металоконструкцій перекритий дахом з додатковими світловими жолобами, що спирається на потужні залізобетонні балки.

Поруч з цехом металоконструкцій, на випробувальному майданчику приблизно до початку 2010-х рр. перебували цікаві пам’ятки заводу: два недіючих ракетоносія і один вантажний МАЗ-543 «Ураган». За деякими даними, ці машини залишилися від негласного військового-морського замовлення, суть якого полягала в переобладнанні платформ ракетоносіїв моторизованими кранами.

Використана література та архіви

• «Зодчі Одеси». В. Пилявський
• «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пилявський
• Історико-біографічні відомості про рід Унгерн-Штернбергів у відповідній статті на Вікіпедії

Автори

• Олександр Левицький, художній керівник, фотограф і колорист
• Дмитро Шаматажи, фотограф і укладач