Велика Арнаутська, 91. Будинок М.-А. М. Сапожніка з прибутковими квартирами

Велика Арнаутська, 91
Невеликий будинок, що займає по ширині фасаду на червоній лінії половину стандартноі ділянки, має характерні риси, які притаманні творчості Леоніда Чернігова. Над воротами розташована кімната двірника, а перший поверх був призначений для розміщення торгових приміщень. Однак визначення фактичного автора проекту все одно залишається проблематичним.
Тип будівлі: житловий будинок з прибутковими квартирами
Стиль: орнаментальний модерн, модернізована еклектика
Архітектор: невідомий (найімовірніше, Л. М. Чернігів або М. Р. Рейнгерц)
Дата будівництва: після 1900 р.
Статус: пам’ятка архітектури місцевого значення
Головний фасад


У переліку пам’яток культурної спадщини Одеси стверджується, що будинок був побудований в кінці XIX ст.. Проте до 1900-го року в Одесі модерн практично не зустрічається («Чаеразвесочная фабрика Высоцкого» являє собою рідкісне виключення).
Безумовно, будинок відноситься до раннього модерну, про що говорять компонування, сандрики останнього поверху та віконні прорізи, сходові огорожі еклектичного дизайну і велика кількість застосування квіткового декору.
Привертають увагу також огородження балконів, виконані у незвичній для Одеси техніці з додаванням профілів з металевого листа. Аналогічні огорожі прикрашають один із балконів у дворі будинку Коріман, розташованого по тій же стороні вулиці, через три номери на розі Преображенської.
На третьому поверсі розташований балкон стандартної ширини, на другому — удвічі більший.
Балкони


Між другим і третім поверхами вертикальні вісі підкреслені фільонками, дуже типовими для стилю Чернігова.

Дві крайніх лівих віконних вісі припадають на арку проїзду і виділені ризалітом, який вінчається портиком в декоративному ключі модерну.
Ризаліт арки проїзду





Арка проїзду



Оригінальні ворота збереглися наполовину і нині приховані за новими — з монолітного металевого листа.
Ворота


Стулки старих воріт трохи схожі на ті, що можна зустріти в будинках Чернігова.
Оформлення ризаліта швидше еклектичне. Наприклад, вікна другого поверху мають ренесансну форму лиштв, а безпосередньо під фронтоном розташовані дві плити, віддалено стилізовані під рокайлі. Такі ж плити виділяють і інші віконні вісі.
Різні елементи декору головного фасаду



З боку двору видно, що будинок дійсно невеликий, на кожному поверсі могла бути розташована одна або дві квартири.
Дворовий фасад


Арка проїзду тут також виділена ризалітом, в якому розташовується сходова клітка під’їзду. Вхід в під’їзд розташований безпосередньо в арки. Малюнок оригінальних сходових огорож схожий на огорожі в будинку Скаржинської (арх. М. Рейнгерц), який почали будувати у 1906-му році, а закінчили у 1910-м.
Під’їзд





Повертаючись до оформлення дворового фасаду, варто згадати досить незвичайну фільонку, що прикрашає ризаліт між вікнами другого і третього поверхів. З боку двору видно і надбудований поверх, який, ймовірно, з’явився в радянські роки. В крилі, розташованому перпендикулярно лицьовому фасаду, знаходяться сходи чорного ходу.
Використана література та архіви
- «Зодчі Одеси». В. Пілявський
- Архітектура Одеси. Стиль і час». В. Пілявський
- «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пілявський
- Стаття про будинок в блозі Antique
Автори
- Олександр Левицький, арт-директор, редактор і колорист
- Дмитро Шаматажи, фотограф і укладач
- Олег Крепосняк, укладач і редактор
- Марина Томенко, редактор