Пастера, 13

Бібліотека   Хронологія   Історія до 1917 р.   Історія після 1917 р.   Фасади   Інтер’єри   Слайд-шоу

Займаючи велику кутову ділянку на перетині вулиці Пастера та Софіївського (нині — Ляпунова) провулку, будинок бібліотеки складається з трьох основних частин. Середній корпус з виступаючим ризалітом (висотою в 1 та 2 поверхи з підвалом) — власне бібліотека, пов’язана переходами з двома бічними корпусами. Лівий, семиповерховий, призначений для книгосховища.

Головний фасад

Цікаво, що для того, щоб зменшити навантаження на міжповерхові перекриття, вертикальні конструкції стелажів, що підтримують книги, зроблені безперервними по вертикалі і спочивають на спеціальному фундаменті, так що міжповерхові перекриття несуть навантаження лише від розташованих там службовців бібліотеки, а самі спираються на металеві конструкції стелажів.

Правобічний, триповерховий службовий флігель (з підвалом та частиною з цокольним поверхом), де в підвальному поверсі (в передній його частині) були розташовані котельне приміщення для центрального опалення і вентиляції всієї будівлі бібліотеки (у початковому проекті), а в іншій частині корпусу — приміщення службового персоналу бібліотеки. Причому, обидва бічних корпуси відокремлюються від середнього суцільними брандмауерними стінами (нім. Brand — пожежа, Mauer — стіна, тобто, пожежостійка стіна).

План будівлі виглядає дещо асиметричним, тому що адміністративний флігель має більшу протяжність вглиб ділянки, ніж книгосховище. Втім, з вулиці це не помітно. Величний трьохоб’ємний фасад з боку Пастера виконаний в так званому стилі «неогрек» з використанням мотивів ампіру і модерну.

Основним композиційним елементом фасаду служить масивний портик головного входу, виконаний у вигляді храму в антах, що вельми нагадує, наприклад, Лікійську гробницю, але з сильно зміненим і стилізованим антаблементом.

Портик головного входу

Капітелі канельованих іонічних колон, що підтримують архітрав (замість класичних трьох фасцій — полиць, архітектор застосував двочастинний поділ) завершуються так званою балюстрою (елемент пластичного оформлення іонічної колони, що нагадує собою сувій, перетягнутий посередині ремінцем, що є як би символом бібліотеки). Між двома антами портика — сильно виступаючими торцями повздовжніх стін «грецького будинку» або храму (так званий храм в «антах» (in antis)) — розташований пронаос (грец. pronaios — передзала).

Деталі портика

Головний вхід

В тимпані пологого, як прийнято у давньогрецькій архітектурі, фронтону розташований горельєф — симетричний рослинний орнамент, у центрі якого перебував двоголовий орел (в «радянський час» — герб УРСР, нині — герб України). Фриз був прикрашений написом «Міська Публічна Бібліотека» (нині — «Державна наукова бібліотека»). Підтримуюча частина карниза фронтону у вигляді архітектурного профілю — «стріл», прикрашена симетрично розташованими пальметтами. Згідно з давньогрецькою традицією у центрі фронтону і над його кутами розташовані акротерії, також у вигляді пальмет.

Фронтон портика

З боків від портика розташовані вікна вестибюля. Ще два вестибюльних вікна фланкують двері головного входу. Над бічними вікнами вестибюля розміщені левині маскарони, вписані в круглі медальйони і важкі за пропорціями прямі сандрики.

Вікна вестибюля з боків від портика

Над портиком розташований барельєф у вигляді гірлянд, ритмічно «перебитих» шістьма тріумфальними вінками. Над ними архітектор розташував шість величних жіночих фігур — каріатид, які тримають у руках книжки і вінки мудрості і знань.

Обробка верхньої частини центрального ризаліту

Праворуч і ліворуч від цього ряду каріатид, на вільному полі стіни ризаліта, слідуючи давньоримським декоративним зразкам, розташована так звана арматура (лат. armatura — озброєння; елемент архітектурного оформлення з військових обладунків, в центрі яких розміщується так звана анкіла — щит Марса).

Гарного виносу карниз у своїй підтримуючій частині прикрашений симетрично розташованими барельєфами з левиних маскаронів.

Карниз

Над карнизом розташований аттик-парапет, більш високий і величний за рахунок баз, поміщених в кутах квадратного в плані ризаліта, на яких свого часу розміщувалися жертовні триножники з імітацією вогню (нині втрачені і, на жаль, не відновлені). Крім того, між цими базами знаходяться так звані антифікси — стояча фігурна карнизна черепиця, що прикриває стики пласкої покрівельної черепиці і розміщується над слезниковою плитою парапету, а також над деякими сандриками віконних прорізів флігелів.

Оформлення бічних вікон центрального крила

Фасадні площини книгосховища та службового флігеля оформлені абсолютно ідентично. Службовий флігель розташований праворуч по фасаду, що виходить на Пастера, симетрично корпусу сховища. Обидва вони увінчані фронтонами з пологими акротеріями на них. Розкреповки виділяють з кожного бічного фасаду вертикально розташовані смуги віконних прорізів в межах цокольного (італ. zoccolo) і вищих поверхів. Вікна прикрашені сандриками (верхня частина сандриків — грецький орнамент «набігаюча хвиля» в інтерпретації стилю «модерн») і обрамляються лиштвами, квадратні площині під вікнами мають барельєф у вигляді подвійного хреста — давньоримський мотив, надзвичайно популярний у кінці XIX — початку XX століття. У простінках між вікнами, над сандриками, розташовані картуші з стрічками і геометричними фігурами.

Деталі оформлення бічних крил

Оформлення напівпідвального поверху

На стику головного та службового флігелів влаштована арка проїзду, ведуча у величезний двір позаду будівлі, обмежений з тильного боку суміжними ділянками будинків з Кінної, 14 та провулку Ляпунова, 8.

Обидва вищеописаних обсяги зрушені з червоної лінії вглиб ділянки, завдяки чому утворюються великі палісадники, відокремлені від вулиці високими огорожами з кам’яними стояками. Гратки огорож і ворота, встановлені впритул до центрального об’єму виконані в стилі модернізованого неокласицизму.

Ворота та огорожі палісадників

Огородження напівпідвальних приямків

Фасад книгосховища (точніше його стара частина, нерозривна з будівлею бібліотеки) виходить так само в провулок Ляпунова, де його ширина становить п’ять віконних вісей. Оформлення тут повністю повторює таке з боку Пастера.

Дворові фасади книгосховища та службового крила традиційно оформлені скромніше чолових. Всі декорування зводиться в основному до простих прямокутних міжповерхових фільонок і квадратних геометричних вставок.

Дворові фасади бічних крил

Обсяг читального залу оформлений значно пишніше. Величезні бічні вікна доповнені знизу невеликими отворами, виділеними з їхнього контексту пишними лиштвами з трикутними сандриками. Влаштовані вони були не тільки як засіб збагачення фасаду читального залу та його інтер’єру, але і для додаткового освітлення столів в денний час. Цікаво, що з внутрішньої сторони їх оформлення практично ідентично фасадному. Над величезними вікнами розміщені тяги меандру та великі прямокутні барельєфи з пальмовими гілками і щитами.

Обсяг читального залу

Торцевий фасад читального залу являє собою ефектний напівкруглий у плані ризаліт, фланкований високими за пропорціями і масивними пілонами.

Напівкруглий ризаліт читального залу (жіноче відділення)

Розташована під карнизом ризаліта пишна орнаментальна тяга служить його головною декоративною прикрасою.

Додаткові архітектурні обсяги

Бібліотека   Хронологія   Історія до 1917 р.   Історія після 1917 р.   Фасади   Інтер’єри   Слайд-шоу

Використана література та архіви

• «Зодчі Одеси». В. Пілявський
• «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пілявський
• Історія і хронологія бібліотеки
• «Бібліотечні будівлі в контексті сучасної моделі інформаційно-комунікативної діяльності бібліотек України. Матеріали Всеукраїнського симпозіуму, присвяченого 100-річчю (1907-2007) будівлі ОДНБ ім. М. Горького»
• «Життя тривалістю 100 літ: До ювілею будівлі ОДНБ ім. М. Горького». О. Ф. Ботушанська
• «Архітектурно-конструктивні особливості будівлі Одеської публічної бібліотеки». В. А. Лисенко

Автори

• Олександр Левицький, художній керівник, фотограф і колорист
• Дмитро Шаматажи, фотограф і укладач
• Марина Томенко, редактор