Пантелеймонівська, 92

Імпозантний будинок І. С. Флексора, що представляє собою один з нечисленних зразків сецесіону в Одесі, нині напівзруйнований і розселений. Чудовий пам’ятник пізнього модерну, ймовірно, існує останні місяці.

Тип будівлі:

• житловий будинок з торговими приміщеннями

Стиль:

• ретроспективний модерн
• віденський сецесіон

Архітектор:

• Ф. Е. Кюнер (?)

Дата будівництва:

• 1910-ті рр.

Статус:

• об’єкт фонової забудови

Друга адреса:

• Старорізницька, 15

Сучасний стан:

• не використовується
• частково зруйнований
• готується до знесення

Розташування:

Головний фасад

Загальний вигляд

Ділянка по нинішній Пантелеймонівській, 92 (в районі колишньої Привозної площі) являє собою одну з безлічі ділянок, що виділялися під забудову лавками. Її розташування не можна назвати дуже вигідним, оскільки від самого ринку ділянка була відділена ще одним кварталом торгово-житлової забудови, яка нині повністю знищена (на цьому місці розташовані багатоповерхова автостоянка і ТЦ «Новий Привоз»). Практично всі ділянки з парного боку Пантелеймонівської відрізнялися малою шириною по червоній лінії і виходили тильними сторонами на паралельну вулицю Старорізницьку, з боку якої традиційно облаштовувалися і проїзди у внутрішні двори.

Загальний вигляд. На правому брандмауері чітко проглядається величезна дірка, що утворилася в результаті обвалення стіни

Домовласники в цьому районі змінювалися досить швидко. Наприклад, розглянута ділянку по Пантелеймонівській, 92 / Старорізницькій, 15 в кінці 1890-х рр. числилася за М. Гросманом, в 1906—1907 р. вона перейшла до Фейге Гросман, а до кінця 1900-х рр. стала власністю Сари-Малки Гросман. В нинішні часи з боку Старорізницької розкинувся великий пустир, так і не забудований після знесення будинків. Про те, що з себе представляла ця забудова залишається тільки здогадуватися. Якщо аналізувати сліди знесених будинків на брандмауері сусіднього будинку на Старорізницькій, 13, будови мали не менше 2—3 поверхів і, найімовірніше, компоновались з чолового крила і внутрішньодворових крил з боків, що утворювали вузький витягнутий у плані двір.

Загальний вигляд

У 1911 році Гросмани продали ділянку купцеві Ісааку Самсоновичу Флексору, що жив на початку 1910-х рр. в будинку І. Л. Айзенберга на Успенській, 26. Ймовірно, саме Флексор і розпорядився спорудити з боку Пантелеймонівської новий триповерховий будинок вишуканої і яскравої архітектури, який став справжньою окрасою кварталу. Будинок Флексора являє собою зразок невеликого будинку-магазину з прибутковими житловими приміщеннями на верхніх поверхах.

У 1914 році в будинку проживали лікар Еміль Семенович Лагранский, який приймав на дому, архітектор Веніамін Алтуфеєвич Радбіль, працівник Бельгійського анонімного товариства коркової мануфактури З. П. Собель та ін. Роком раніше в будинку з боку Старорізницької значилися курси бухгалтерії та бухгалтерський кабінет М. Є. Оструна.

Перший поверх традиційно для близринкової забудови відводився під торгове приміщення, причому вхід з вулиці вів як в сам магазин, так і в під’їзд будинку.

У плані будинок скомпонований досить компактно і не має виражених внутрішньодворових крил. Тильний фасад складається з двох глибоких ризалітів з боків, у простір між якими вписані просторі балкони другого і третього поверхів. У лівобічному ризаліті розміщуються сходи чорного ходу (вхід з боку двору), причому сам під’їзд прямого виходу у двір не має.

Архітектор, який склав проект достовірно не відомий, проте деякі риси будинку перетинаються з творчістю Ф. Е. Кюнера. Чоловий фасад асиметричний, крайня ліва вісь з п’яти вісей його протяжності підкреслюється неглибоким ризалітом, увінчаним високим, фланкованим суворими пілонами портиком, загальна композиція якого несе в собі риси віденського сецесіону.

Фрагмент основної фасадної площини, вигляд знизу вгору

Тут же, в ризаліті розташовані балкони верхніх поверхів і вхід в будинок. Вікна основної фасадної площини на всіх поверхах згруповані по двоє, а між їх групами протягнуті вертикалі лопаток, що займають висоту другого і третього поверхів, завдяки чому фасад набуває посилену вертикальність композиції і спрямованість увись. На рівні третього поверху лопатки доповнені канеллюрами і тонкими за виконанням ліпними вінками. Такі ж, але зкомпоновані по горизонталі, вінки розміщуються центральними вісями віконних груп, об’єднаних спільними підвіконнями.

Оздоблення головного фасаду

Загальний вигляд групи здвоєних вікон на третьому поверсі

Таким чином, найбільш виразне оформлення отримав саме третій поверх, всупереч традиціям розміщувати найбільш виразні елементи на другому. В цілому фасад пожвавлюється додатковими елементами схематично-геометричного характеру — стрічковими тягами між поверхами і в простінках віконних груп, а також простими фільонками без ліпного декору.

На жаль, будинок не став винятком щодо негараздів, яким довгі роки піддавалася забудова між вулицями Старорізницької, Пантелеймонівської, Катерининської та Олександрівським проспектом.

Загальний вигляд тильного фасаду

До початку 2000-х років будинок мав вкрай недоглянутий стан і втратив частину фасадного декору. Позначилася і багаторічна відсутність ремонтів водопровідних комунікацій, коли з вини розірваної труби і затоплення фундаменту, правий брандмауер будинку частково обвалився, причому усувати руйнування ніхто не планував — як і решта забудови зазначеного кварталу, не має охоронного статусу і будинок Флексора, що фактично йшов під знесення. Навесні 2014 року реконструкція кварталу, що призупинилась на тривалий час, продовжилася і дивлячись на темпи і методичність його знесення історичної забудови, залишається лише з жалем констатувати той факт, що одне з яскравих і самобутніх будівель Одеси періоду 1910-х років не простоїть і декількох місяців.

Використана література та архіви

• «Зодчі Одеси». В. Пилявський
• «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх зодчі». В. Пилявський
• Старорізницька вулиця
• Одеса. Будинок І. С. Флексора

Автори

• Олександр Левицький, художній керівник, фотограф і колорист
• Дмитро Шаматажи, фотограф і укладач