Оперний театр. 1803-2015

---

Історія одеського Оперного театру ділиться на два періоди: перший — від будівництва старого театру, започаткованого у 1804 році до його загибелі у пожежі 2 січня 1873 року, другий — від конкурсу на проект нового театру і його будівництва до наших днів. У свою чергу, другий період історії, що охоплює всю історію існування нинішньої будівлі театру, можна розділити на п’ять часових етапів: дореволюційний період (1884—1917), радянський довоєнний період (1917—1941), період Великої вітчизняної війни (1941—1944, закінчується у рік звільнення Одеси), радянський післявоєнний період (1944—1991) і пострадянський період (1991—наші дні). Коротка хронологія, наведена нижче, розбита відповідно цим періодам.

Історія старого Міського театру

1803
Клопотання де Рішельє про будівництво в Одесі ряду громадських будівель, в тому числі міського театру.

1804
Прохання де Рішельє задоволено: кошти на будівництво театру виділені. Початок будівництва театру.

1809
Закінчення основних будівельних робіт.

1809-1810
Оздоблення інтер’єрів, завершення будівництва.

10 лютого 1810
Урочисте відкриття театру одноактної оперою Фрейліха «Нове сімейство» і водевілем «Утішена вдова».

1811
Початок регулярних вистав.

1816
Одеський міський театр вперше описаний відомим істориком і мандрівником А. О. Скальковським.

1820—822
Перебудова і розширення театру за проектом Ф. К. Боффо.

1823—1824
Неодноразове відвідування театру О. С. Пушкіним в період його перебування в Одесі. Згодом в поемі «Євгеній Онєгін» з’являються рядки, присвячені театру.

1831—1833
Друга велика реконструкція театру за проектом невідомого архітектора.

1836
Вперше показано балети «Щаслива дика, або Торжество любові», «Квакери, або Англійські матроси», «Залишена Артеміда». Чергова реконструкція театру, ремонтні роботи.

1847
Ференц Ліст дає в театрі шість сольних концертів.

1850
Вистава «Ревізора» відвідує сам М. В. Гоголь.

1853
Видатна петербурзька танцівниця Є. І. Андреянова разом з групою артистів московського Великого театру познайомила глядачів з балетами «Норовлива дружина» Адана, «Катаріна, або Дочка розбійника» Пуньі, «Есмеральда», «Марна пересторога», «Жизель» і ін.

1957
Реконструкція театру за проектом архітектора І. О. Даллаква та інженера К. А. Скаржинського.

1860
Прем’єра «Грози» О. М. Островського.

1861
Перші постановки творів Шекспіра «Гамлет», «Король Лір», «Отелло».

1872
Остання реконструкція в історії першого міського театру.

2 січня 1873
Будівля театру повністю знищена пожежею. Руїни театру простоять ще мінімум десятиліття.

Дореволюційний період історії нового Міського театру

Поч. 1880-х
Оголошено конкурс на проект нового міського театру в Одесі. Конкурс тривав близько трьох років, представлено понад 40 проектів, один з яких — видатного архітектора О. О. Бернардацці.

1882—1883
Конкурсну перемогу здобуває проект віденських архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера (архітектурне бюро «Felner & Helmer»).

16 вересня 1884
Урочиста закладка нового театру.

1 жовтня 1887
Дата закінчення всіх робіт, у тому числі оздоблювальних. До початку листопада театр повністю готовий.

15 вересня 1887
Урочистості, приурочені до відкриття нового міського театру. Перша велика публікація про театрі з’являється в жовтневому номері «Новоросійського телеграфу».

1894
На посаду головного диригента за рекомендацією самого П. І. Чайковського прийнятий І. Прибік.

1917—1919
Ремонтні роботи за проектом А. С. Ландесмана.

Театр в радянський довоєнний період

1920
Постанова нової влади про розширення театральної трупи.

1923
Прима-балерина Катерина Пушкіна, випускниця петербурзької хореографічної школи, і Реміслав Реміславський організували хореографічні школи, учні яких увійшли в балетну трупу театру.

15 березня 1925
Руйнівна пожежа, яка завдала збитків інтер’єрам і сцені театру; дата згадана на фронтоні будівлі.

7 листопада 1926
До свята Великого Жовтня театр відновлений після пожежі. В цей день в залі театру відбулося урочисте засідання Міськради, а на наступний день з двогодинної доповіддю «Чергові завдання партії» виступив Генеральний секретар ЦК КП(б)У У. Л. Каганович.

Театр у період Великої Вітчизняної війни

Серпень 1941
Командування Одеським оборонним районом призначає спеціальну зенітну частину, завдання якої — захищати будівлю театру від бомбардувань. На дахах сусідніх з театром будинків з цією метою встановлено гармати.

13 грудня 1941
Вже в період окупації театр відновлює свою роботу. Його директором був призначений тенор Селявін. Рішення відновити роботу театру прийняли на загальних зборах трупи, її склад і раніше налічував близько ста осіб.

Літо 1942
Початок виступів іноземних гастролерів, яі переважно представляли румунські та німецькі театри. З Італії приїжджав знаменитий диригент Молінарі.

Весна 1944
Театр дивом уцілів після мінування при відступі окупаційних військ. 10 квітня на балконі театру був вивішений радянський прапор — знак звільнення Одеси від гітлерівських загарбників. Саме звідси, від будівлі театру, і пройшли переможним маршем через усе місто радянські солдати, які звільнили Одесу.

Радянський післявоєнний період

1956
Силікатизація ґрунту під фундаментом театру для запобігання його осідання.

1964—1967
Перша в історії театру комплексна реставрація з реконструкцією.

Поч. 1970-х
Осідання, проти якого проводилися роботи в 1956 році, виявлено знову.

Пострадянський період

1996
Прийнято рішення про негайне проведення капітальної реставрації. Закінчення робіт спочатку планувалося на 1999 рік, а потім неодноразово переносилося через нестачу коштів. У результаті театр простояв у лісах довгі 11 років.

Осінь 2007
Завершення основних реставраційних робіт у театрі. Відроджено фонтан на театральному саду.

22 вересня 2007
Урочисте відкриття відреставрованого і оновленого театру. Дата збігається з днем 120-річчя будівлі. У день відкриття Одеський академічний театр опери і балету був удостоєний статусу «Національний».
 

Використана література та архіви

• Докладна історія театру
• Офіційний сайт театру

Автори

• Олександр Левицький, художній керівник
• Дмитро Шаматажи, укладач