Архітектура

Одеський оперний театр розташований на одній з наймолодших площ центру Одеси — Театральній. Її ансамбль знайшов свій нинішній вигляд лише в перші повоєнні десятиліття, а простір площі було утворено після знесення сильно пошкоджених під час війни будинків на Рішельєвській, 1 і 2, ріг Ланжеронівської. Будівля театру грає кілька надзвичайно важливих містобудівних ролей, будучи композиційною домінантою як самої Театральної площі, так і перспективних видів вулиць Рішельєвської та Ланжеронівської. Крім того, театр добре проглядається з різних точок міського центру і з боку моря, маючи величезне значення для силуету Одеси. Будівля театру в свій час вважалася однією з кращих по архітектурі і інженерно-технічним оснащенням у світі і справедливо залишається головною визначною пам’яткою міста з моменту закінчення будівництва і донині.

Види театру з Рішельєвської та Театральної площі

Театр під час урочистих заходів Одеського Кінофестивалю в 2012 р. Фото: Вадим Одесит

Площа фундаменту нового театру сильно перевищує площу колишнього, згорілого. Крім того, на відміну від старого театру, новий був орієнтований головним фасадом не в бік будівлі Англійського клубу, а на перехрестя вулиць Ланжеронівської та Рішельєвської, ефектно замикаючи собою центр перспективи останньої.

Загальний вигляд з боку кутового скверу Театральної площі з парного боку Рішельєвської. Фото: Вадим Одесит

Вид театру з даху будинку Новікова через отвір в брандмауері, що огороджує дах

До Англійського клубу і скверу Пале-Рояль звернені бічні фасади будівлі, де розташовані елегантні портики парадних сходів, за якими ще з перших років існування театру закріпилися найменування Англійських та Французьких відповідно. Характер структури інтер’єру і взаєморозташування приміщень визначили зовнішній вигляд будівлі, її угруповання основних мас, що формують собою складне, але цілісне поєднання великих обсягів.

В цілому театр складається з підковоподібного глядацького залу з охоплюючими його галереями, фойє і прямокутної сценічною частиною (коробкою) з підсобними приміщеннями. За поздовжньою віссю будівлі — двох’ярусний з високим аттиком портал головного входу, за поперечною — трьохаркадні галереї (портики) бічних входів.

Загальний вигляд з боку кутового скверу Театральної площі з непарного боку Рішельєвської

Загальний вигляд театру і кутового скверу Театральної площі з непарного боку Рішельєвської

Головний фасад театру має напівовальну форму, що окреслює фойє, з двома бічними ризалітами великого виносу в три осі шириною, за яким і розміщені портики бічних входів. Технічна частина будівлі складається з двох поставлених один на одного обсягів, верхній з яких, меншої площі, перекритий двосхилим дахом з химерним мезоніном в центральній частині. Купол залу, потрактований як композиційна домінанта силуету будівлі нагадує поверхню частини еліпсоїда, відсіченого площинами по горизонтальних і вертикальних вісях симетрії. Його основний обсяг увінчаний круглим ліхтарем з невеликим невисоким куполом і шпилем.

Загальний вигляд театру з даху крила будинку по вулиці Ланжеронівській, 9

Зовні будівля структурно складається з трьох поверхів, причому два нижніх композиційно і стилістично нерозривні, а їх сукупна висота дорівнює висоті нижнього ярусу порталу головного входу. В оформленні фасадів театру органічно поєднуються риси та елементи італійського ренесансу, віденського бароко, класичного бароко і рококо. Всі стильові компоненти органічно пов’язані і створюють цілісну композицію.

Види театру з Ланжеронівської

Загальний вигляд театру і прилеглої частини Театрального садка

Види театру з боку Театрального садка

Загальний вигляд

Види театру з боку провулку Чайковського

Види театру з боку скверу Пале-Рояль

Макет театру в експозиції Одеського Краєзнавчого музею

Портал головного входу має величезний винос і конструктивно відрізняється від спочатку задуманого Гельмером і Фельнером, у проекті яких він був значно схожий на портал оперного театру в Дрездені, який представляє собою потужний одновісний ризаліт з глибокою лоджією у верхньому ярусі. Внаслідок радикальних коректив А. О. Бернардацці, що вносились їм у проект по мірі будівництва театру, замість ризаліту з лоджією, увінчаного класичним трикутним фронтоном, центр головного фасаду прикрасила потужна башнеподібна конструкція, що помітно перевершує по висоті основний обсяг театру за рахунок масивного аттика і увінчує його скульптурною композицією.

Портал головного входу

Фрагмент, вид знизу вгору

Величезні отвори обох ярусів виконані півциркульними, отвір чолової площини нижнього ярусу фланкований встановленими на високих постаментах скульптурними групами, що втілюють Комедію і Трагедію: зліва — фрагмент трагедії Евріпіда «Іполит», справа — епізод з комедії Арістофана «Птахи».

Загальний вигляд нижнього ярусу і вхідної групи зі скульптурними композиціями з боків

До бічних отворів (проїздів) порталу підведені два витончено вигнутих під’їзних пандуса (такі само влаштовані і з сторін портиків бічних входів). Нижній ярус декорований у виразному ренесансному ключі, стінні площини оброблені рустом з «діамантовими» вставками, бічні отвори увінчані пишними замковими каменями, над центральним роль таких виконує розкішний ліпний картуш.

Другий ярус рясніє елементами бароко і оформлений помітно пишніше нижнього, проте значного контрасту між ними не спостерігається. Чоловий отвір, що перевищує розмірами бічні (в тому числі і у висоту), фланкований спареними іонічними колонами без канеллюр; в просторі, утвореному вигином напівдуги верхньої частини прорізу розташовані виразні горельєфи — дві Слави з вінками в руках.

Бічні отвори доповнені зі сторін іонічними пілястрами. Другий ярус в цілому являє собою своєрідний балкон-лоджію з кам’яними огорожами у вигляді класичних балюстрад.

Портик увінчаний високим аттиком, чолову сторону якого займає великий прямокутний тимпан, в якому римськими цифрами вказані декілька дат: в першому рядку MDCCCLXXXIV-MDCCCLXXXVII роки початку та закінчення спорудження театру (1884 — 1887). Другий рядок містить фразу «ardebat anno» («театр горів»), що вказує на пожежу 1925 року. Потім йде дата MCMLXVII (1967) і слово «restitutum» («відновлений») як нагадування про реставраційні роботи в театрі.

Вінчаюча частина центрального порталу та купол

Тимпан аттика, загальний вигляд

Тимпан, прикрашений з боків розташованими у вісях спарених колон другого ярусу скульптурними групами міфологічної сюжетики, уособлюють музику і танець. Зліва — Орфей грає на кіфарі для кентавра; справа — Терпсихора (сестра Мельпомени і муза танцю) танцює з дівчинкою.

Потужний, і в той же час стрункий, силует порталу вінчається вражаючою скульптурною групою, композиційно дуже схожою з квадригою Бранденбурзьких воріт у Берліні. Вона зображає одну з муз, — покровительку мистецтва Мельпомену, що сидить в колісниці, запряженій чотирма розлюченими пантерами. З боків від Мельпомени розташовані дві алегоричні фігури (генії) з вінками в руках. Аттик порталу додатково увінчаний ефектними акротеріями з рокайлями і театральними масками.

Вінчаюча скульптурна група — Мельпомена в колісниці

Вінчаюча скульптурна група — Мельпомена в колісниці, вид з висоти купола. Фото: О. Гіманов

Хрестові склепіння обох ярусів розписані в ході останньої реставрації і призводить імпозантне і ошатне враження завдяки високому рівню художественых робіт. Над трьохдольним отвором в лоджії другого ярусу, вписаним в напівциркульну нішу, розташована напівкругла розписна фільонка з зображенням герба Одеси в обрамленні алегоричних крилатих фігур.

Вигини фасадних площин, що обрисовують чверть окружності між центральним порталом і ризалітами парадних сходів, мають протяжність по 8 віконних вісей. Композиційно кожна площина абсолютно симетрична, якщо не враховувати крайні, що примикають до центрального порталу вісі. Перший (цокольний) і другий поверхи оброблені в стриманому ренесансному ключі, стінні площини покриті суворим класичним рустом.

Оздоблення перших поверхів скругленої частини фасаду

Три центральні композиційні вісі на другому і третьому поверхах займають отвори глибоких лоджій. На другому поверсі вони мають прямокутну форму, їх перекриття підтримуються аскетичними тосканськими колонами.

Балюстрада

На третьому поверсі напівциркульні отвори лоджій утворюють ритмічні аркади, чергуючись з іонічними напівколонами в простінках. Масивні імпости прорізів спираються на витончені іонічні колони. Внутрішні стінні площини лоджій оброблені в яскраво вираженому ключі бароко з використанням сандриків характерної форми над дверними прорізами, а простінки пофарбовані в значно більш темні тони порівняно із зовнішніми стінами, що оптично поглиблює лоджії. В якості огорож лоджій на обох поверхах встановлені суворі кам’яні балюстради.

Оздоблення верхніх ярусів

Лоджії фланкуються неглибокими ризалітами в одну вісь шириною, в яких розташовуються додаткові сходові клітки. Тут, у круглих нішах над вікнами другого поверху, розташовані скульптурні бюсти О. Пушкіна, О. Грибоєдова, М. Гоголя, М. Глінки. Значною мірою вони уособлюють те, в ім’я чого будувався театр — поезію, драму, комедію і музику.

Крайні вісі по обробці повторюють вісі центральних лоджій, а лоджії, влаштовані в них, мають значно меншу глибину.

• Частина 2

Використана література та архіви

• «Зодчі Одеси». В. Пилявський
• «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пилявський
• «Архітектурна Енциклопедія». Г. В. Барановський
• У розділі використані фотографії з блогу ostrozub.livejournal.com, а так само знімки Олександра Гіманова, Одесита Вадима і Геннадія Гарбузова

Автори

• Олександр Левицький, художній керівник, фотограф і колорист
• Дмитро Шаматажи, фотограф і укладач