Гоголя, 19

Колишній прибутковий будинок графа Михайла Михайловича Толстого є складовою частиною комплексу садиби графів Толстих і, незважаючи на те, що в число найяскравіших творінь архітектора Ф. В. Гонсіоровського не входить, являє собою один з кращих зразків раннього одеського історизму.

Тип будівлі:

• прибутковий будинок

Стиль:

• еклектика
• ренесанс
• бароко

Архітектор:

• Ф. В. Гонсіоровський

Дата будівництва:

• 1880

Статус:

• пам’ятка архітектури місцевого значення

Друга адреса:

• Сабанєєв міст, 6

Розташування:

Фасад

Загальний вигляд

Місце на розі вулиць Гоголя і Сабанєєва моста до кінця 1870-х рр. було забудовано двоповерховими пакгаузами першої половини XIX століття і, найімовірніше, ця ділянка перебувала у власності М. А. Хорвата ще в часи будівництва імпозантного двоповерхового маєтка по сусідству, перейшовши згодом у власність Толстих разом з ним.

В 1870—1880 рр. практика будівельного буму зі зведенням величезної кількості великих прибуткових будинків в центральній частині Одеси тільки починала набирати обертів, досягнувши апогею до другої половини 1890-х рр. У 1878 році граф Михайло Михайлович Толстой (старший) замовив відомому архітектору Ф. В. Гонсіоровському проект імпозантного триповерхового будинку з напівпідвалом і мансардою, роботи з будівництва якого були повністю завершені до другої половини 1880 р.

Загальний вигляд

В будинку передбачалося шість величезних квартир для заможних квартиронаймачів, у мансарді розташовувалося менш дороге житло (за деякими даними, після закінчення будівництва тут розмістилися майстерні і квартира Гонсіоровського).

Будівля, що виросла на місці знесених пакгаузів стала першою вишуканою спорудою на розі Гоголя і Сабанєєва моста (тоді — Сабанєєвського провулка), ефектно доповнивши своїм виглядом ансамбль обох вулиць, який тоді ще формувався.

Прибутковий будинок М. М. Толстого займає витягнуту уздовж Гоголя прямокутну ділянку і має в плані П-подібну форму, виходячи короткими крилами у бік господарського двору садиби Толстих. В утворений ними курдоньєр вписаний один із службових флігелів (стаєнний) самої садиби, розташований перпендикулярно червоній лінії Сабанєєва моста.

Якщо не брати в розрахунок кутову вісь, довжина фасаду по Гоголя становить 9 віконних вісей, по Сабанєєву мосту — 5.

Фасад по Гоголя, загальний вигляд

Фасад по Гоголя, загальний вигляд

Фасад по Гоголя, загальний вигляд

Як і багато прибуткових будинків в цьому районі міського центру, будинок Толстого проектувався виключно як житловий, тобто торгові приміщення на першому поверсі спочатку не передбачалися. Організації і магазини, що знаходяться нині в будинку змушені були самостійно реконструювати свої приміщення для торгово-адміністративних цілей, переробивши деякі віконні прорізи у дверні і добудувавши з боку вулиці високі металеві веранди.

Вигляд з вулиці Гоголя на фасад по Сабанєєву мосту

Фасад по Сабанєєву мосту, загальний вигляд

Фасад по Сабанєєву мосту, загальний вигляд

Архітектурне оформлення фасадів стримане і елегантне, фасадна площина дуже тектонична, завдяки чому ефект мінімалістичності, через невелику кількість ліпного оздоблення, помітно згладжується. Крайні вісі обох фасадів і центральна вісь фасаду по Гоголя підкреслені неглибокими ризалітами, напівпідвальний поверх трактований як цоколь і оброблений виразним лінійним рустом. По вісі центрального ризаліту з боку Гоголя розташований ефектний портал висотою до підвіконної лінії другого поверху, двері якого ведуть в єдиний під’їзд будинку з високим сходовим шлюзом і просторими периметральними сходами, освітленими заскленим ліхтарем на стелі.

Проект прибуткового будинку М. М. Толстого

Фасад по Гоголя

Фасад по Сабанєєву мосту

Креслення

Фасад по Сабанєєву мосту (з урахуванням сучасного стану і втратою деяких деталей декору)

Історичні фотографії

Загальний вигляд, 1880-ті рр.

Фрагмент фасаду по Сабанєєву мосту на фото Володимира Георгійовича Нікітенка, 1970-ті роки

Між дверним прорізом, що зберіг автентичні стулки і великим світловим вікном шлюзу над ним, розташована головна прикраса порталу — пишний бароковий картуш складних обрисів, фланкований двома гірляндами.

Фрагмент фасаду по Сабанєєву мосту, вигляд знизу вгору

Портал входу в під’їзд і двері

Загальний вигляд

Картуш

Прорізи першого поверху мають лучкову форму і доповнюються суворими замковими каменями, простінки горизонтально прорізані суцільними тягами з глибинами, що чергуються. Прорізи бокових ризалітів вісей доповнені з боків стилізованими геральдичними плитами без декору. Перший і другий поверхи розділені карнизною тягою з меандровим орнаментом у вигляді набігаючої хвилі.

Оздоблення напівпідвального та першого поверхів

Фрагмент фасадної площини між ризалітами

Геральдичний щит

Вентиляційна гратка

Лучкові вікна основних фасадних площин другого поверху обрамлені лиштвами з трикутними сандриками, підстави яких розташовуються на одній лінії з тягою, що розділяє другий і третій поверхи. Отвори всіх ризалітів фланкуються канельованими доричними напівколонами, що підтримують стилізований фриз (центральний ризаліт з Гоголя) та ліпні консолі балконів третього поверху (ризаліти крайніх вісей). Простінки другого поверху по обробці аналогічні таким на першому. В обох ризалітах крайніх вісей по Гоголя і в лівобічному, що примикає до кута по Сабанєєвому мосту, на другому і третьому поверхах розміщуються балкони, що підтримуються пишними консолями і зберегли дорогі секційні огорожі двох різновидів (в залежності від поверху).

Оздоблення другого поверху

Балконні консоль

Загальний вигляд центрального ризаліту по Гоголя на рівні другого поверху

Загальний вигляд правобічного ризаліту з боку Сабанєєва моста на рівні другого і третього поверхів

На рівні міжповерхових тяг і настилів балкони обох поверхів фланковані ліпними вставками з тонким квітковим орнаментом. Третій поверх оформлений менш виразно щодо другого, основний декор зосереджений в ризалітах. У крайніх ризалітах влаштовані неглибокі стилізовані лоджії, двері яких доповнені з боків каріатидами.

Під віконним отвором центральної вісі по Гоголя розташована глуха класична балюстрада, а сама вісь увінчана антаблементом з чотирма тригліфами.

Оздоблення третього поверху

Загальний вигляд центрального ризаліту по Гоголя на рівні третього поверху

Балконна консоль

Кутова частина будинку заокруглена і оформлена аналогічно основним фасадним площинам. Правобічний ризаліт крайньої вісі по Сабанєєву мосту має значно меншу ширину і оформлений аскетичніше інших ризалітів. Будівля увінчана елегантним карнизом великого виносу з широко розставленими схематичними дентикулами. Над карнизом підноситься обсяг мансардного поверху, вікна якого раніше були прикрашені нині втраченими люкарнами в стилі бароко. До наших днів не збереглася і частина ліпного декору самого фасаду, хоча в цілому рівень збереження решти деталей досить непоганий.

Один з балконів тильного фасаду будинку

Архітектурна обробка шлюзу і сходової клітки будинку в цілому збережена, однак розписи, що вкривали стіни і стелі під’їзду в повоєнні радянські часи були, на жаль, зафарбовані звичайною станковою фарбою. Високий сходовий шлюз перекритий плоскою стелею, розбитою поперечними балками на три прольоти.

Шлюз під’їзду

Загальний вигляд з боку сходів

Стеля

Двері, що ведуть від шлюзу до сходів

Двері квартир (автентичні) і двері між шлюзом та сходовою кліткою мають мінімалістичний дизайн, різьблені елементи відсутні.

Одні з квартирних дверей

Стіни сходової клітки оздоблені великими фільонками-рамками, а на верхніх поверхах вертикально прорізані масивними пілястрами іонічного ордера. Самі сходи облицьовані мармуром і зберегли огорожі з балясинами середнього рівня показності. Їх малюнок не можна віднести до унікальних, в Одесі подібні зустрічаються ще в кількох будинках кінця XIX століття.

Сходова клітка під’їзду

Загальний вигляд

Засклений ліхтар над сходами (оригінальна палітурка втрачена)

Слід зазначити, що крім прибуткового будинку М. М. Толстого, на вулиці Гоголя Ф. В. Гонсіоровским споруджені також № 2 — палац З. Бржозовського (Шахський) (1850—1852), № 4 — прибутковий будинок Бурназо (1870), № 6 — прибутковий будинок Вальтух (1878), № 16 — будинок Маса (1875—1880) і № 17 — будинок Машівського (1877), що за показниками топографічної концентрації робіт одного архітектора не має рівних в Одесі.

Використана література та архіви

• «Зодчі Одеси». В. Пилявський
• «Архітектура Одеси. Стиль і час» В. Пилявський
• «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пилявський

Автори

• Олександр Левицький, художній керівник, фотограф і колорист
• Дмитро Шаматажи, фотограф і упорядник