Катерининська, 5

Невелика витончена будівля на розі вулиці Катеринінської та провулку Чайковського, де колись розташовувалася відома аптека М. Кестнера, є однією з кращих прикладів ранньої одеської еклектики, що чудово збереглася до нинішніх часів.

Тип будівлі: торговельна споруда і житловий будинок

Стиль: еклектика, бароко і ренесанс

Архітектори:

• Г. І. Торічеллі
• К. І. Даллаква (будівництво)
• Ф. В. Гонсіоровський (?) (реконструкція і перебудова)

Дата будівництва:

• 1840-1843 (будівництво)
• Сер. 1880 рр. (реконструкція і перебудова)

Статус: пам’ятка архітектури місцевого значення

Друга адреса: провулок Чайковського, 21

Фасади

Загальний вигляд будівлі

Аптека М. Кестнера до початку XX століття була однією з найбільших і найстаріших в Одесі. Заснована на початку 1870-х, аптека згадується в путівнику за 1875 рік за адресою : Катерининська, 11, кут Театрального (Чайковського) провулка. За минуле сторіччя нумерація будинків значно змінилася, змістившись на шість номерів вперед, внаслідок чого в наші дні будівля аптеки носить номер 5. В довідниках і путівниках початку XX століття аптека не згадується, однак з 1890-х років збереглося кілька друкованих оголошень з зображенням фасаду кутової секції Пале-Рояля, де вона розташовувалася.

Репродукція літографії із зображенням аптеки М. Кестнера з реклами кінця 1890-х р. р.

Аптека на Катерининській не була єдиною, що належала Кестнеру, який володів цілою мережею великих аптек у центрі Одеси, включаючи «Фармацевтичний магазин» в будинку М. А. Крамарьова (на рубежі XIX-XX століть на цьому місці виріс чудовий Пасаж), придбаний ще у 1867 році у відомого німецького фармацевта Карла Вільберга. Таким чином, до кінця XIX століття М. Кестнер, поряд з А. Гаєвським і А. Попівським, К. і Я. Шапіро, А. Лехтманом, В. Л. Піскорським і В. Замлинським, став одним з найбільших торговців лікарськими препаратами в місті.

Реклама і фірмова мікстурна пляшка аптеки М. Кестнера, знизу — листівка з виглядом на кут з секцією Кестнера за два десятиріччя до перебудови.

Головний магазин розташовувався саме на Катерининській під нинішнім номером 5.
Як і більша частина секцій Пале-Рояля, кутова секція Кестнера до кінця XIX століття вимагає значної реконструкції із збільшенням торгових і складських площ і розміщенням житлових приміщень на верхніх поверхах. Радикальні зміни торкнулися тільки фасаду по Катерининській і поверховості самої секції.

Пале-Рояль. Загальний вигляд. Кут Катерининської та Театрального (Чайковського) провулка до перебудови кутової секції М. Кестнера. Листівка з літографією 1869 року.

Автор проекту остаточно не з’ясований, однак ряд рис вказує на Ф. В. Гонсіоровського, який у співавторстві з П. В. Йодко в 1888-1889 роках перебудовував сусідню секцію Ф. Родоканаки (№ 7). Збереглася літографія із зображенням вже перебудованої будівлі аптеки, що отримала всі нині пізнавані риси. Репродукція цієї літографії розміщувалася згодом в рекламі магазину в більш пізні часи. Сусідня будівля Родоканаки зображена на ній ще не перебудованою, що свідчить про закінчення будівельних робіт в аптеці Кестнера до 1888 року або раніше.

Фасад з боку провулку Чайковського практично не був змінений і дозволяє скласти уявлення про архітектурне оформлення фасаду Пале-Рояля, що виходить в провулок, де збереглася ще одна секція, оформлена аналогічним чином.
Симетричний фасад з боку Катерининської, шириною всього три віконних вісі, вийшов дуже виразним і незабутнім завдяки добре продуманому поєднанню різномасштабних елементів декору та їх ретельно зваженої кількості. Центральна вісь фасаду вінчається на рівні карниза, між третім і четвертим поверхами, великим розірваним фронтоном лучкової форми, запозиченим із стилю бароко.

Фасад з боку Катерининської. Фронтон і напівколони. Загальний вигляд композиції.

Фронтон спирається на дві напівколони з капітелями коринфського ордера заввишки в два поверхи, постаменти яких, в свою чергу, підтримуються пишними ліпними консолями. Між консолями розміщений вхід у магазин, приміщення якого освітлюється великими вітринними вікнами на крайніх вісях.

Напівколони

Консолі

Розташовані між напівколонами вікна на другому і третьому поверхах здвоєні і об’єднані спільними налічниками.

Оформлення вікон центральної вісі

Вікна крайніх вісей увінчані на другому поверсі простими сандриками лучкової форми. Вікна третього поверху гранично спрощені за оформленням, і єдиними декоративними елементами тут виступають ліпні стилізації замкових каменів.

Оформлення вікон крайніх вісей

Налічники вікон четвертого поверху, надбудованого при реконструкції секції, виконані в спрощених формах бароко з застосуванням лучкових розірваних сандриків. Над сандриками, в просторі їх розриву, розміщені світлові круглі вікна горищних приміщень.

Оформлення вікон четвертого поверху

Вхід в будинок розташований в арці сусідньої секції Родоканаки. Одна із сторін прямокутної в плані сходової клітки закруглена, а дуже прості металеві сходи, встановлені ще до реконструкції будинку, зберегли елементи декоративного оформлення на профілях сходинок і бюджетних балясинах-прутах.

Сходова клітка під’їзду

Декоративні елементи сходів

Світловий ліхтар

Квартирні двері

Закладений отвір віддушини

Фасади секції з боку саду Пале-Рояля та провулку Чайковського практично повністю позбавлені декору, однак вікна четвертого поверху, які виходять в провулок, оформлені аналогічно вікнам з боку Катерининської.

Фасад з боку саду Пале-Рояль

До теперішніх часів будівля практично повністю зберегла свій вигляд, і втрати торкнулися в основному дрібниць. Втім, справді прикрим можна назвати зникнення автентичного мармурового підвіконня на першому поверсі з боку Катерининської, відомого вибитим на ньому написом «Аптека Кестнера» і заміненого під час останнього ремонту на новий.

Використана література та архіви

• «Зодчі Одеси». В. Пілявський
• «Будівлі, споруди, пам’ятники Одеси та їх Зодчі». В. Пілявський
• Довідники домовласників «Вся Одеса» за 1900, 1901, 1902, 1907, 1909, 1910, 1913, 1914 роки
• «Покажчик пам’яток і пам’ятних місць по місту Одесі». А. С. Фрідман, І. В. Арутюнова, Н. М. Мотирьова
• «Одеса: Архітектурно-історичний нарис». Вид. 2-ге. 1984. В. І. Тімофеєнко
• «Стара Одеса: Торгівля і промисловість». В. Дроздовський

Автори

• Олександр Левицький, арт-директор і колорист
• Дмитро Шаматажи, фотограф і укладач
• Марина Томенко, редактор